Липинський підняв важку голову. Люк на горище був відкритий. Звідтіля виднілася рушниця з оптичним прицілом… Того, хто був за нею, він не бачив, проте знав напевно, що звідтіля дивляться на нього Ісусові очі Діда…
…Мама була поруч. Сокіл-сапсан пронизував його випробовувальним поглядом. Десь плакало дитя… Мабуть, ще ненароджене. Навколо все було сліпуче білим. За білосніжно-білим парканом був білосніжно-білий сад. Не зимовий, ні. Дуже теплий сад. Неначе зроблений з якогось спеціального білого воску. Під парканом сидів білий Бог з білою довгою бородою. Він не був холодним. Він був теплим і люблячим. Бог сидів на білій мармуровій лавці й посміхався. Георгій уперше бачив Бога, хоча й не міг роздивитися його обличчя. Тепер він повірив маминим словам, яка казала, що Бог не такий, як на іконі. Бог добрий і веселий. Усміхнений Бог дивився на Георгія. «Підійди до нього», — легенько рукою підштовхнула його іззаду мама. А він — маленький хлопчик. Він підійшов до Бога і сів йому на коліна. Бог погладив його по голові і нічого не сказав…
Який дивний той світ, — подумав Георгій.
Він чекав, коли до нього прилетять ангели. Так має бути. Мама казала. І має зазвучати ангельський хор.
Здалеку почувся спів. «Ось він, ангельський хор. Дивний спів… Чого така дивна мелодія? Зовсім не схожа на ангельську. Циганщина якась, чи що?…»
«…Повернувся, повернувся
Наш Георгій дорогий!
Пий до дна!
Пий до дна!…»
…Отже, я помер? Чи ні? Вони співають на моєму похороні? Як я й заповідав. Я навіть бачу їхні обличчя, хоча трохи розпливчасто… Ось Євдокія… «Я тебе люблю»… Ромко… «Привіт, друже! Так хочеться солодкого…» Ігор Ільчишин… «У тебе новий імідж? Супер!»… Марина… Зі своїм чорним гумором… Що вона цього разу каже? «З поверненням!.. З поверненням, Еґоїсте!…»
Марина Гримич — письменник, науковець-етнолог.
Доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор 6 романів — «Ти чуєш, Марго?» (2000), «Варфоломієва ніч» (2002), «Магдалинки» (2003), «Егоїст» (2003), «Мак червоний в росі.» (2005), «Фріда» (2006) — та 3-х монографій — «Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців» (2000), «Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ — початку ХХ ст.» (2004), «Звичаєве цивільне право українців ХІХ — початку ХХ ст.» (2006).