Марина Гримич: Магдалинки

Щосуботи на стоянці, що належала центру релаксації «Орієнтал-клаб», розігрувалася одна й та ж сама вистава, яку з вікна з цікавістю дивилися працівники клубу.

За десять десята на майданчик акуратненько заїжджав життєствердно-зелений «фольксваген-гольф», бездоганно паркувався, і звідтіля виходила приваблива особа жіночої статі у розквіті свого віку. Одяг, завжди застебнутий на всі ґудзики, ідеально припасований до фігури й ідеально відпрасований, за стилем нагадував щось середнє між вбранням британської наїзниці і французької жандарметки. Згадана особа завжди приїжджала заздалегідь, енергійно вилазила з машини і не менш енергійно у ритмі «ать-два!» прямувала до центру релаксації. Усі її рухи були економні і немов заздалегідь точно продумані й відшліфовані у тривалих тренуваннях. Наближаючись до входу, вона ніколи не дивилася у вікно «Орієнтал-клабу», хоча точно знала, що звідтіля зирять охоронці, стоячи за командою «струнко!».

Інформація для роздумів

Саша. Народилася в Києві. Невеличкого зросту, смаглява, неприступна, середземноморський антропологічний тип. Фігура — без видимих ознак жіночих опуклостей. Волосся — чорне, стрижка — «підхлопчика». Риси обличчя — тонкі, строгі. Освіта — вища медична. Професія — військовий хірург. Життєве гасло: «Порядок — понад усе». Характер — істинної арійки, нордичний, до огиди пунктуальний і педантичний. Улюблений колір — зелений. Улюблений тип чоловіка — Євгеній Онєгін. Заміжня за Ґенералом. Має майже дорослого сина. Хобі — коні.

Рівно о десятій до Орієнтал-клабу підлітала (саме підлітала) ще одна особа жіночої статі у розквіті літ, усміхнена, невагома і життєрадісна. У неї була летюча хода, незважаючи на дуже високі підбори. Її очі за скельцями круглих окулярів були широко розплющені, проте вони ніколи не бачили червоного світла на пішохідному переході, через який вона перелітала. Вона летіла вулицею і поширювала навколо себе запахи квітів і мигдалевих тістечок. Підлітаючи до центру релаксації, вона позирала своїми великими очима у вікно, звідкіля на неї дивилися широко розплющеними очима охоронці. Зустрівшись поглядом з особами чоловічої статі, вона відразу ж опускала очі, шмигала своїм кирпатим носиком і впурхувала в двері.

Інформація для роздумів

Ксеня. Народилася в Карпатах. Зростом і фігурою — дюймовочка. Світлоока русявка. Освіта — вища педагогічна. Вчителька французької мови. Амплуа — «маленька рукодільниця». Зовнішність — янгольська. Характер — янгольський. Улюблені кольори — пастельні. Улюблений тип чоловіка — Жерар Депардьє. Дівочу цноту досі не втратила. Життєве гасло: «Краса понад усе». Тривожний, емотивний тип. Незаміжня. Хобі — шиє, вишиває (хрестиком і гладдю), плете (шпицями і гачком), плете макраме, ниже ґердани, складає ікебану, танцює бальні танці, співає в хорі, пече торти, вирізає витинанки.

П’ять хвилин по десятій сонно в’їжджав на паркувальний майданчик білий «мерседес». Звідтіля повільно, з почуттям власної гідности виходила ще одна особа жіночої статі у розквіті літ. Вона була щоразу в іншій шубі, не кажучи вже про решту одягу. Жінка хряскала дверцятами, а ті незмінно хапали її за полу шуби. При цьому можна було помітити, що шуба накинута на голе тіло. Наблизившись до входу, вона з огидою дивилася на охоронців, що спостерігали за нею з вікна, рухаючи своїми борлаками, і корчила гримасу на знак глибокого презирства.

Інформація для роздумів

Віка. Народилася в Києві. Висока, струнка, довгонога. Волосся — довге, хвилясте, золотаве. Тип обличчя — Мерілін Монро. Сексуальна зовнішність. Освіта — умовна вища. Професія — натурниця. Амплуа — «спляча красуня». Характер — байдужий до всього, що її оточує, щедрий. Улюблений колір — білий. Улюблений тип чоловіка — немає. Життєве гасло: «Сон понад усе». Песимістка й інтроверт. Заміжня, але чоловіка не бачила жодного разу в житті. Дітей не має. Хобі — витрачати великі гроші.

Чверть по десятій на майданчик вривалася до непристойности червона, просто нахабно червона, пошарпана «міцубісі» старої моделі і впродовж наступних п’яти хвилин намагалася припаркуватися. Працівники центру релаксації завбачливо не ставили по суботах своїх машин на сусідні паркувальні місця, ба більше, напередодні приїзду цього божевільного транспортного засобу вони розташовували пообіч «міцубісного» місця гумові фішки, бо згадана процедура паркування доводила до стану параної не одного мужнього холоднокровного власника транспортного засобу.