Марина Гримич - Магдалинки

Магдалинки почали сміятися, кожна специфічним сміхом, і навіть Віка, як молода кобилиця, заіржала.

Тільки Ростик почувався якось ніяково. Він розглядав своїх колишніх однокласниць, які немов збожеволіли у передчутті чи то оргії, чи якогось дикунського священнодійства.

— Агов, відьмочки, хвилинку уваги! — спробував він повернути дівчат до дійсности.

Проте магдалинки вже не реагували на нього: вони залізли на диван, журнальний столик, стільці — кому куди пощастило, і почали танцювати якісь дивні танці, які Ростик ніколи не вивчав в балетному училищі.

Ксеня підійшла до магнітофона і встромила туди зашмульгану касету.

Ростик при перших звуках аж здригнувся. Його естетичне виховання таких мелодій не передбачало. Він узяв у руки коробку від касети. «Ритуальні танці народів світу» — прочитав він французькою.

Час від часу котрась із дівчат, перестрибуючи з однієї меблевої одиниці до іншої, у шаманському запалі випадково штовхала його. Пізніше Ростик помітив, що вони вже спеціально зачіпають його, при цьому лаючись:

— Геть, ґобліне, щось ти багато місця займаєш!

Ростик, наділений мистецькою жилкою, почав для себе аналізувати цей чи то танець, чи низку танців.

Ось магдалинки нахилилися, розставивши ноги, і рухалися, немов прали білизну з кладки у гірській річці. Вони закотили рукави, закотили і закрутили на поясі спідниці, оголивши свої ноги. Вони то нахилялися, неначе вмокаючи простирадло у крижану воду, то піднімалися і гепали уявним простирадлом по кладці. То їх немов хапали судоми від гірської річки, і вони починали руками розтиратися. Потім вони знову «прали», виляючи сідницями, опісля «викручували» простирадло.

Наступний танець, як його розшифрував для себе Ростик, символізував розпалення багаття і стрибання через нього. Інший скидався на плетіння якоїсь дивної складної коси, що спадала звідкись із неба…

Врешті-решт Ростик зовсім заплутався. Він спершу кривився від цього танцювального невігластва, проте згодом почав з цікавістю придивлятися до рухів жінок. І зрештою помалу він почав їх імітувати. Найдивніше те, що це йому сподобалося. Було трохи незвично: його тіло було вишколене для одних рухів, а тут стилістика зовсім інша. Танцюючи подібно до дівчат, він відчував щось дивне, геть нове: щось на зразок екстазу. До чого він любив танцювати, проте таких захоплюючих відчуттів у танцях ще ніколи не зазнавав.

Нарешті касета закінчилася, і магдалинки безсило попадали на диван, поширюючи п’янкі запахи жіночого тіла, парфумів, дезодорантів і гормонів, хоча останні, за наукою, не пахнуть. Однак це за наукою. А наука має здатність помилятися.

— Що це було? — вражено спитав Ростик.

— ґенеральна репетиція… — засміялися дівчата.

— Ґенеральна репетиція чого?

— Щорічного ритуалу гріхопадіння і очищення.

Ростик замислився. Щоб стати справжнім членом товариства, він повинен був опанувати цей ритуал.

— Розкажіть, відьмочки, що це все означає?

— Тільки не зараз! — відмахувалися від нього дівчата.

— А коли?

— Відчепися!

— Ну, дівчата, я ж вам теж у пригоді стану! Адже я з Франції — спец!

— Ну добре, приходь у суботу до лазні!

У суботу прийшов Мухамед і почав робити дівчатам пілінг. Цю процедуру магдалинки називали: скинути стару шкіру. Вони уявляли себе зміями, які вилазять зі старої шкіри.

Після того всі пішли в басейн.

Інформація для роздумів

Магдалинки плавали по-різному. Сашка пірнала і випірнала, як дельфін. Ксеня весело хлюпалася, розбризкуючи навколо себе міріади бризок. Славка не вміла плавати, вона тільки спускалася на кілька хвилин у воду і, тримаючись за східці, підстрибувала у воді, а потім вилазила, обмотувалася довгим білим халатом, сідала на білий пластмасовий стілець і їла фрукти, запопадливо приготовані сервісом «Орієнтал-клабу». А Віка любила плавати на спині. Як завжди, голою.

Ростик, перед тим, як спустився до басейну, вдягнув на голову гумову шапочку з рожевими квіточками, ретельно запихаючи під неї свої рудуваті кучері. Труси були малинові і також у рожеві квіточки.

Магдалинки, природно, почали кепкувати з нього. Проте той, навіть не змигнувши оком, зайнявся іншим. Йому вода видавалася надто холодною. Він стояв на східцях і час від часу стромляв великого пальця ноги у воду, а потім з криком висмикував.

Магдалинки по-змовницьки переморгнулися, Славка підійшла до нього ззаду і штовхнула його прямісінько у воду.