Марина Гримич - Магдалинки

Ростик подивився впритул на Віку:

— Ти, не зазнавши любови в своєму домі, намагалася силою вирвати її у Драгомарецького!

— Хто? Я? — здивувалася Віка.

— Ти! — підхопився з місця Ростик.

— Хто його запрошував на «явочну квартиру», граючи роль секс-бомби? Хто? Я? Ти, голубочко, ти! Ти скажи мені, будь ласкава: а хто кого звабив? Він тебе? Ні, Віко, ні! Це ти його звабила! Силоміць! Тоді, коли йому цього цілковито не треба було! Він створений для чистої красивої любови! Він мріяв про таку любов! А ти звела все до яйцеклітини, гормонів, сперматозоїдів, абортів…

— Ви послухайте його! Я скалічила своє тіло, а жертва — він, Драгомарецький! — і собі підхопилася з місця Віка.

— Ти скалічила йому душу! — розпалився не на жарт Ростик.

— Ви подивіться на нього! — Віка репетувала, як навіжена. Таке з нею траплялося вкрай рідко. Тут у розмову втрутилася Славка.

— А якщо подумати, то Ростик правий! — сказала Славка.

— І ти туди ж! — втомлено сказала Віка. Їй уже несила було опиратися.

— І я туди! — погодилася Славка. — Ми ж усі були свідками цієї історії. Я ж Драгомарецького пам’ятаю з першого вересня першого класу. Це чисте дитя, яке дивилося на світ широко розплющеними оченятами. Вихований у кращих традиціях джентльменства, він, Віко, просто не міг тобі відмовити. Бо боявся тебе образити. Ти ж була така крута: куди там! В імпортних шматтях, з «Плейбоями» в портфелі! А він не хотів з тобою спати. Ти його силоміць вклала в ліжко! Ідіотка!

— Стоп! Ви вже перегнули палицю! — втрутилася Сашка. — Славко, як у тебе взагалі язик повертається гнати на Віку? Га? Віка була нещасною дівчинкою, обділеною батьківською ласкою. Ця дівчинка теж не знала світу! І так само його боялася, як і Драгомарецький. Ця дівчинка так само хотіла кохати і бути коханою! Просто її виховання передбачало секс у любові. І не її вина, а біда, що виховання Драгомарецького цього не передбачало!

— Я теж не хотіла спати з ним, — виправдовувалася і мало не плакала Віка. — Я думала, що так треба. Бо так було в усьому світі. Це я точно знала з тих відеофільмів, які привозив батько із закордону. Я не винна. А ти, Славко, зла і заздрісна. Життя тебе так і не навчило любити людей і пробачати їх! Ти навіть матір свою ненавидиш!

Інформація для роздумів

Славчина мати, мати-одиначка, була прообразом сучасної феміністки. Вона була дуже талановитою журналісткою, розумною матір’ю і просто чарівною жінкою. Окрім того, вона мала чудове почуття гумору, яке малювало світ для чотирьох переляканих дівчат у прекрасних барвах. Вона часто збирала у себе на кухні четвірку подруг і вела з ними різні бесіди про жіноче щастя, про жіночі хитрощі і всяку таку всячину. Після цих розмов за горнятком чаю з тістечками їм було вже не так страшно жити в дорослому світі. І треба визнати, що саме пані Адріяна підготувала їх виживати у світі, де, крім школи, вчителів і батьків, є чужі люди, з якими слід уживатися. Магдалинки часто згадували її крилаті фрази у важкі хвилини свого життя, і це дуже часто допомагало їм розв’язати безліч проблем. Проте виховати доньку, подібну до себе, вона так і не змогла. Не було часу або хисту. А може, причина в тому, що все Славчине виховання пішло котові під хвіст через те, що донька якось застала свою маму у ліжку з батьком Віки.

— Я знаю! Мама у мене — золото! Але чому у такої ідеальної мами така погана донька? Га? Така зла і заздрісна! Так, визнаю: я завжди всім вам заздрила! — розчервонілася Славка. — Я була серед вас гидким каченям: з маленькими місяцеподібними нігтиками, з великими задирками, із закислими від кон’юнктивіту очима, з жовтими зубами, з поганими оцінками! А ви всі — принцеси! Ні, королеви! Знаєте, як мені було погано серед вас! Я вам заздрила…

— Причому чорною заздрістю… — додав Ростик. — Ти завжди мені й Серьожці ще зі школи наговорювала всіляку гидоту на своїх подруг і на власну матір. Віка, за твоїми словами, була повією, Ксеня — «середнім родом», а Сашка — збоченкою. Твої брехливі історії про дівчат, які ти нафантазовувала йому у довгих телефонних розмовах, були просто огидні. Дівчата, мабуть, і досі не знають, що саме ти спровокувала його на дурість — так жорстоко обманути Ксеню із ЗАГСом. Не знає бідна Віка, чому її так зненацька покинув Драгомарецький! Не знає Сашка, чому він так її боявся! Щоправда, Серьожка ще в школі почав підозрювати, що ти йому нахабно брешеш. А потім сам переконався в цьому. Однак картину світу ти йому добряче спотворила! Навіть зрозумівши, що ти просто брехлива інтриганка, він не зміг позбутися ненависти й недовіри до всього жіночого роду!