Марина Гримич - Магдалинки

Тепер він узявся до їжі. Магдалинки пожирали його очима, нетерпляче чекаючи, коли він продовжить розповідь. Проте, судячи з усього, розповідь уже скінчилася. Він не міг додати нічого суттєвого.

Ростик артистично закинув ногу на ногу і, похитуючи верхньою, їв маленькою ложечкою десерт із розеточки, при цьому активно ворушачи язиком і губами.

— Ростику, кінчай блазнювати! — удавано суворо сказала Сашка.

А той і не думав. Він зненацька вигнувся в цифру 3, манірно торкнувся двома пальцями скроні та бабським голосом заволав:

— Ах, я нещасна! Цей Драгомарецький зіпсував мені життя! Я така ідеальна, а він — Змій! Я його ненавиджу… і водночас люблю. Ах, любов моя невдячна! Доле моя нещаслива! Я накладу на себе руки! Ні, краще я накладу руки на нього! Тобто, не в прямому значенні, а в переносному… Тобто уб’ю його!

У Ростика дуже гарно виходила роль істеричної імпульсивної жіночки, яка мала уособлювати середнє статистичне членкинь товариства Магдалини.

Дівчата не образилися. Навпаки, вони сміялися. Ростик почав проситися прийняти його до їхнього товариства. Якщо чесно, вони вже давно прийняли рішення: треба влити свіжу кров у їхні лави. Ростика вони знали давно і нерідко разом святкували. Вони вважали його за свого, бо він любив повторювати: «Мої неперевершені! Прийміть мене до своєї відьомської зграї! Не зважайте на те, що я чоловік! Душа в мене жіноча! Я мав народитися жінкою, але підступна Природа зіграла зі мною злий жарт!» Ця тирада виголошувалася у стилі фарсу.

Ось і тепер він упрохував:

— Відьми-відьми-відьменята! Візьміть мене на крилята! Я вам стану у пригоді. Адже я також маю зуб на Драгомарецького!

Дівчата перезирнулися. Згадали про Драгомарецького. У Сашки в душі озвався Гіпократ, зазвучала у вухах його присяга. Однак встати з місця, щоб перевірити, як він там, було ліньки. Вона озиралася на присутніх, вирішуючи, кого б послати на медичне завдання, і зупинила погляд на Ксені:

— Ксюхо, іди, перевір, як там Сірожик!

Ксеня підстрибнула й вилетіла з кухні метеликом. Тим часом магдалинки по-доброму сміялися з Ростика. Славка гралася його кучерями:

— А чим Драгомарецький тобі не вгодив? Запропонував вийти заміж першого серпня по закінченні школи і не з’явився до ЗАГСу?

Ростик замислився.

— Розумієте, відьмочки, як співається в пісні:

— Дуже дивна любов! — констатувала Славка.

— Ось бачите, стервочки, ви не зрозуміли мене! А знаєте, чому? Тому що насправді ви його не любите! Драгомарецький для вас — фантом. Він — тільки привід, щоб вам лишатися разом у своєму віртуальному товаристві!

Ця новина ошелешила жіноцтво. Вони довго перетравлювали цю думку.

— Невже ви цього ще не зрозуміли? — провадив він. — Саме тому і я хочу до вас.

Я втомився. Я хочу звільнитися від Драгомарецького. Я хочу, як і ви, лише абстрактно страждати за Драгомарецьким, а не по-справжньому. Я хочу, щоб ви мені допомогли в цьому!

— То ти думаєш, що ми прикидаємося? — наморщила лоба Славка.

— Я не думаю. Я знаю. Хоч ви і свято вірите у вигадані жіночі принципи, насправді це не так. Ви чесно намагаєтеся переконати себе у тому, що причина усіх ваших бід — Драгомарецький! Насправді ж ви страждаєте тільки тоді, коли не разом. Це не в мене, а у вас дуже дивна любов!

Розчервонілий Ростик трохи підвівся:

— А Драгомарецький — самотня, нещасна людина. І таким його зробили ви!

Останню фразу він вимовив, як судове звинувачення. Лише тоді всі побачили, що на порозі кухні стоїть перелякана Ксеня і схлипує.

Коли Ростик закінчив свою тираду, вона пробелькотіла:

— Драгомарецький зник!

Наступної суботи в турецькій лазні релаксійного центру знову зібралася четвірка привабливих осіб жіночої статі у розквіті літ, щоб здійснити ритуал омовіння.

Інформація для роздумів

Чистота — це була друга заповідь товариства Магдалини. Її також кожна трактувала по-своєму. У Сашки ця заповідь асоціювалася зі стерильністю. Її квартира дуже скидалася на операційну. У хвилини найбільшої нелюбови до чоловіків її охоплювала шалена ідея їх поголовної стерилізації. Вона носилася одержима цією ідеєю, і начальство госпіталю, про всяк випадок, у ці складні періоди її життя надавало їй тривалу відпустку. Для Ксені на першому місці стояла чистота духовна. Вона сповідувало водночас різні релігії, молилася водночас кільком богам і святим, найулюбленішими з яких були: Гошівська Матір Божа, Будда і Свята Магдалина. У Славки були специфічні уявлення про чистоту: наприклад, вона гидувала їсти чужу їжу, гидувала тими ж самими турецькими лазнями через те, що там міг митися якийсь сифілітик, туди вона ходила лише заради компанії. Вона вважала себе найохайнішою у їхньому товаристві, незважаючи на те, що жила серед маси павуків, тарганів, котів, собак, ґазет, журналів, книг і всякого антисанітарного непотребу. Віка розуміла другий принцип товариства Магдалини як чистоту сексуальну. Її ідеологія була прямо протилежною мусульманській: якщо в ісламі жінка — нечиста істота, то в нас чоловік — не просто нечиста, а дуже брудна істота.