Олег Шинкаренко - Кагарлик

“Все значно простіше, — відповів я Бірджиру. — Пригадай пляшку, з якої ми пили могорич. Це стара пляшка від горілки “Горбачов”. Микола назвав коня на честь улюбленої горілки, якої він навряд чи й куштував. Ця пляшка для нього — те саме, що давньогрецька амфора: якісь малюнки, незрозумілі букви...” — “Гадаєш, він не вміє читати?” — “Ясно, не вміє, люди на селі геть неписьменні, але хтось підказав йому. А хто — оце вже справжня загадка”. Я думав про якогось мандрівного філософа, що ходить Україною та допомагає селянам читати етикетки на пляшках давно загиблої культури. Таким чином у їх лексиконі з’являються нові слова. Свідки минулого.

Меня зовут Юрий Гагарин, но только я не тот, что был, а настоящий. Мирнинский улус, Шурышкарский район, Кыштовский район. Нужно внимательно выжигать неправильное, расположенное в неправильных местах. Отклонения могут не просто скрываться, но также прятаться под маской нормальности. Спрятанное найти невозможно, поэтому я выжигаю его без проверки. Главным образом используя православный образ мышления, я исследую окружающую реальность на высоте две тысячи километров. Я бы назвал себя также Ангелом Отмщения. Хотя, конечно же, на самом деле я Ангел Возвращения. С неутомимым усердием возвращаю я все, как было раньше и ставлю на свои места, предназначенные божественным предначертанием и планом партии.

Что есть Православное Делание? Оно есть прежде всего Делание Умное. Это внутренний душевный подвиг, заключающийся в непрестанной молитве. Богу должны быть подчинены и душа, и тело, и коннектом, и центральный процессор. Если данные от всех них поступают в параллельный порт ввода-вывода непрерывным потоком, а декодеры работают в штатном режиме, то вся сборка превращается в обитель Святого Духа. Именно тогда возможны и образование критической массы в заданном объеме пространства, и реакции термоядерного синтеза с колоссальным выделением энергии. Если же не дать уму и сердцу богоугодного упражнения, то компоненты будут непрестанно упражняться в тех мыслях, которые родятся в них самих, порождая инакомыслие.

Сексуальное диссидентство наиболее опасно, так как оно извращает саму природу человеческого предначертания и сокращает количество трудоспособного населения. Каждый сексуально альтернативный гражданин является главной угрозой государству и должен быть приравнен к богоотступнику и террористу. Нашей главной и первостепенной задачей является искоренив всего, что является излишним по отношению к нашей сексуальной норме, а также того, что самим наличием как явления является посягательством на нее, в свою очередь являющимся явным отклонением от свято чтимой традиционной морали, которая является явлением непреходящим и связанным с Богоявлением. Именно потому стою я у врат здесь твердо на страже нашей веры и государственного строя, которые возлюбил Господь.

Кіндрат, чоловік слабкий, але моторний, повертався у Лісники з Хотова і попросив нас підвезти до хати. “Часи зараз настали дуже добрі, — сказав він мені. — Минулого року красіво було, а зараз так усе яскраво. Якщо полюєш, скажімо, на зайця, то саме його і вполюєш”. — “А як було раніше?” — спитав Бірджир. — “Раніше — стріляєш у нього і — або куля не долетить, або підстрелиш зайця, підеш, а там — ворона. Це тому, що ми Бога раніше менше любили. А від сили любові швидкість кулі сильно залежить”. Хатинки лісників були вже близько. Кіндрат бабахнув з рушниці у повітря.

“Це я їм даю знак, щоб уже починали зайця варити”, — пояснив він. — “А не рано ще?” — показав Бірджир на його сумку, з якої стирчали заячі вуха. — “Як приїду, то вже пізно буде — з’їдять усього. Наступного вівторка кума в нас була, то й весь хліб геть доїла”. Згадуючи про цей прикрий випадок, Кіндрат почухав собі вуса. Потім він раптом зістрибнув з воза та побіг до своєї хати, дякуючи нам за допомогу. Хата Кіндрата була схожа на гараж чи ангар. Мабуть, вона дісталася йому після величезної машини, яка завелася багато років тому та поїхала у невідомому напрямку.

“Чому він такий задоволений?” — спитав я Бірджира. “Більшість українців не були далі сусіднього села, тому вони не можуть собі навіть уявити, як живуть люди деінде. Кіндрату подобається жити у п’ятивимірному світі, де він вільно рухається вздовж лінійного часу у будь-якому напрямку. Це додає його життю певної плутанини й іноді схоже на справжнє божевілля, але створюється відчуття мобільності та простору, як у маленькій тісній кімнаті із дзеркальними стінами. Цікаво, що в Європі був свого часу популярним напрямок п’ятивимірної прози. Математичну модель такого романа письменник створював за допомогою потужного комп’ютера, але читачів знайти було практично неможливо. Комп’ютер читав його сам собі”.