Марина Гримич - Еґоїст

Практично з такими думками Георгій Липинський, Денис Бородач та Іван Кащук засіли після засідання їхнього профільного комітету в кабінеті, щоб хоч трохи «причесати» безнадійний і абсолютно не виписаний законопроект про права жінок в Україні. Георгій з деякою заздрістю дивився у вікно «бюджетників», що світилося навпроти: вони також не сплять, однак, на відміну від нього, роблять корисну справу.

Робота не йшла.

Денис закурив. Некурці Георгій та Іван скривилися. Денис загасив сигарету.

— Усе! Більше не можу! — піднявся з місця він.

— Здається, тут не можна нічого зробити, — спересердя кинув на стіл документ Липинський. — Одні пустопорожні декларації.

— Не переймайтеся! Експерти вже попрацювали над ним… З'ясували, чи немає розбіжностей з іншими законами… — заспокоював Іван. — Наша функція суто формальна…

— Я не про це. Я не розумію, кому потрібна ця беліберда. Цей закон іще один доказ, а точніше, звинувачення на нашу адресу, до речі, цілком слушне, що ми займаємося законотворчістю заради самої законотворчості… Це замилювання очей Європи. Ми тільки вдаємо, що в нашому законодавстві все «схвачене», навіть права жінок. Місце оцьому всьому, — показав Георгій на папери, — на смітнику!

Він цілком серйозно розмахнувся, щоб пожбурити документи в кошик, що стояв у кутку кабінету.

— Ти що? — перехопив його руку Денис. — Очманів? Тут же мої правки!

— Вони тут, як мертвому припарки…

— Хлопці, не треба! — розбороняв їх Іван. — Закон, звичайно, не досконалий… Але ж у нас немає жодного закону про права жінок…

— Нехай баби цим і займаються! — спересердя випалив Денис.

— Так не можна… — з осудом сказав Іван. — А взагалі тут жінки також брали участь… На початкових етапах.

— Ти мені вибач, але той, хто писав оце, жінкою називати себе посоромився б… — з'єхидничав Денис.

— Я нічого не можу збагнути. Я дивуюся жінкам. Навіщо їм цей закон: адже дискримінація починається тоді, коли встановлюється межа між одним та іншим. Цей закон, по суті, виділяючи жінок в окрему соціальну групу, практично сам встановлює межу між чоловічою і жіночою статтю. Він ще більше посилить ті суперечності, які є в суспільстві. А по-друге: чому ми, мужики, повинні ламати собі голову над цим законом? Де ж наші жінки-політики? — обурився Липинський.

— На барикадах, — скривив посмішку Денис. — Замість сіяти добре вічне і прекрасне, вони сіють ненависть і зло.

— Ось це яскравий прояв чоловічого расизму — зауважив Георгій. — Чоловіки роблять це саме в стократ частіше, а ви вириваєте із загальної маси людей саме жінок і приписуєте їм абсолютне зло чи абсолютну агресію, чи абсолютну ненависть…

— Жінка за своєю природою повинна бути творцем, а не руйнівником… — наполягав на своєму Денис.

— А чому тільки жінка? Людина взагалі, незалежно від статі! Це справді правда, що дискримінація починається там, де починається розрізнення!

Денис скривився:

— Слухай, це ж ваша фракція запропонувала законопроект!.. Тож чого ти тут розплювався?… До речі, ви виступаєте 16-го чи ні?

— Ще не вирішили, — в один голос відповіли Георгій та Іван.

— Йоли-пали! — вибухнув Денис. — Ви коли-небудь що-небудь можете зробити конкретно: так або ні? Демократи, називається! Ви своїми інтелігентськими штучками вже всіх замахали! Хитаєтеся, як лялька-неваляшка…

— Не гарячкуй! — спробував охолодити Денисів запал Іван.

— Що — «не гарячкуй»! Ви знаєте, я не великий прихильник нинішньої вищої влади… Я теж вважаю, що її треба вимести мітлою… Однак ци-ві-лі-зовано! А не так, як ті гавкуни, які називають себе опозицією! А ви, ваша фракція — взагалі поводитеся просто нікчемно! Ні вашим — ні нашим!

— Як ми поводимося — не тобі судити… — посерйознішав Іван.

— Ось ти особисто, Кащук, де будеш 16-го?

— На окрузі.

— Значить, все-таки тікаєш зі столиці?

— Я буду зі своїми виборцями на мітингу!..

— Тобто не тут. Ось це і є типова поведінка ляльки-неваляшки: я з вами, а одночасно не з вами! А поки ви, демократи, будете хитатися, ми, «більшовики», вас так обставимо, що ви не встигнете отямитися, як будете сидіти у великій калюжі!

— Це ще хто сидітиме! — запінився Іван.

— Ви — програли, — сказав Денис. — Це кажу вам я — «гарант гаранта». Ми будемо вас по-одному, як прищі, видушувати з української політики. І ми при цьому не гребуватимемо ніякими засобами! Запам'ятайте це! Ми будь-якою ціною утримаємо владу і ні за що не віддамо її таким, як ви!