Валер'ян Підмогильний - Оповідання. Повість. Романи

Подається за першодруком.

1Укркустпром — українська кустарна промисловість.

2Лук’янівка—- район Києва з багатим історичним минулим. Назва виникла, на думку істориків, від імені києво-подільського цех-мейстра Лук’яна, якому тут належали значні земельні ділянки. Активно розбудовувався масив у другій половині XIX ст. Свого часу тут мешкали Олена Пчілка і Леся Українка, С. Васильченко, художник

0. Мурашко, композитор М. Леонтович та інші відомі діячі культури. З цим районом пов’язані відомі назви Лук’янівського ринку, Лук’янів-ської в’язниці, Лук’янівського кладовища.

3«Комуніст» — газета, орган ЦК КП(б)У та Харківського губкому КП(б)У в 20—30-х роках (нині — «Радянська Україна»).

4Г а д я ч — місто Полтавської області, нині райцентр. Відоме з початку XVII ст., пізніше — полкове козацьке місто. З 1658 р. тут був укладений гетьманом І. Виговським Гадяцький договір про скасування угоди возз’єднання України з Росією і відновлення протекторату Польщі. Договір було зірвано військовими діями супротивників

1. Виговського. У Гадячі мешкала родина Драгоманових. Олена Пчілка тут видавала у 1915—1916 рр. щотижневик «Рідний край».

5Сінний базар — був па місці нинішньої Львівської площі у Києві.

6Печерськ — історична місцевість південно-східної частини Києва (нині Печерський район). Назва пов’язана з печерами Києво-Печерської лаври, які існували тут, за свідченням археологів, ще до заснування Києва. Наприкінці XII ст. в цій місцевості навколо Києво-Печерської лаври утворилося селище Печерське, яке в XVI—XVII ст. стало містечком. Після спорудження у XVIII ст. Старої Печерської фортеці та Марийського палацу Печерськ став до 40-х років XIX ст. адміністративним центром Києва (тут була військова адміністрація і комендатура міста). Печерськ історично відомий пізніше зібраннями декабристів, повстанням саперів 1905 р., збройними повстаннями в час Жовтневої революції на Україні. Нині район столиці України з розвиненим потенціалом наукових та культурних можливостей.

7Лавра — за первісним (давньогрецьким) значенням вулиця, завулок чи квартал, оточений муром, що стосувалося переважно великих православних чоловічих монастирів. У даному контексті йдеться про Києво-Печерську лавру, що утворилася з православного монастиря, заснованого 1051 р. вихідцями з бояр Антонієм і Феодо-сіем у печерах поблизу літньої князівської резиденції Берестове під Києвом. В XI ст. монастир став центром поширення й утвердження християнства в Київській Русі. В XII ст. дістав статус «лаври» — головного монастиря. У XVIII ст. Києво-Печерська лавра об’єднувала три міста, сім містечок, близько 200 сіл і хуторів,' дві паперові фаб-ркки, понад 150 гуралень. Лавра відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була тривалий час центром літописання та житійної літератури. На території Лаври поховано ряд визначних історичних діячів, серед них генеральний суддя українського козацтва В. Кочубей та полтавський полковник І. Іскра, прем’єр-міністр Росії П. Столипін. Постановою уряду України від 29 вересня 1926 р. територія Лаври оголошена історико-культурним заповідником, де на площі 28 га розташовано понад 80 споруд, із яких 37 архітектурних пам’яток XI—XIX ст.

8Звіринець — історична місцевість у Печерському районі Києва, колись густолісні долини та прилеглі до Дніпра кручі. У давньоруський час це була територія полювання на диких звірів київських князів, де на горі стояв їхній позаміський палац — Красний двір. У долині Звіринця зведено Видубецький монастир, у північній частині — Печерський монастир і князібська резиденція — Берестове. Після монголо-татарської навали тут лишилося невелике однойменне селище, яке належало Видубецькому монастирю. У 1810 р. в районі селища закладено Звіринецьку фортецю. Наприкінці XIX ст. у південній горі відкрито Звіринецькі печери з підземною церквою давньоруського часу. На початку XX ст. Звіринець був забудований житловими спорудами. Нині значна його частина ввійшла до складу Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР.

9Наркомважпром — народний комісаріат важкої промисловості.

10Робінзон — герой всесвітньовідомого роману «Пригоди Ро-бінзона Крузо» (1719) англійського письменника Д. Дефо. В даному разі — самотній блукалець, який зазнає всіляких пригод.

11А м нон, Т а м а р а — герої однієї з легендарних оповідей Біблії.

12Тартюфи — похідне від Тартюфа, головного героя однойменної комедії (поставлена 1664 р.) французького драматурга Мольєра. Тартюф — тип лицемірного святенника, що став узагальненням під* ступності.