Добридень, сусіде! Сміховинки

— Напевно.

— Тоді давайте сюди гроші, що награбували від бідних!

83. Хлопець: — Няньку, мені приснилося, що ви мені купили файні чоботи!

Батько: — Файний сон! Але най тобі присниться й те, за що я їх маю купити!

84. Пан: — Но, чуєш, Петре, мені вночі так боліли зуби, що аж на стіну дерся. Не знаю, що чинити, якщо й цієї ночі будуть так боліти.

Петро: — Пане, то, може, вам до стіни драбину підставити?

85. — Де ваша пані?

— Поїхала на купелі на цілий місяць.

— Йой, то ваша пані така бридка, що мусить цілий місяць купатися?

86. Слуга, не спитавши дозволу, підсів на воза, на якому сиділи піп і нотар. Їздовий його побачив і закричав:

— Не йдеш з воза ти, осле?! Не бачиш, що вже два сидять на нім?

— Перепрошую, я одразу й не впізнав...— посміхнувся слуга і зліз.

87. — Прошу, що накажете сьогодні робити? — питається слуга пана.— Чи панію до міста везти, чи гній на поле вивозити? Мені однаково...

88. — Чуєш, хлопе! — каже панок, жартуючи, до селянина.— Ти собі повинен обтяти вуха, бо вони завеликі для чоловіка.

— Ну, видите,— каже селянин,— думаю, що вам треба натягнути свої вуха, бо замалі для віслюка.

89. Селянин приїхав до міста на торг. Бачить - в одному місці велика юрба, сперечаються, кричать.

— Прошу пана, що там сталося?

А панкові захотілось посміятися з селянина й каже:

— Корова знесла яйце!

— Ага! Яйце? — зрозумів той насмішку й додав: — Но, будьте певні, пане, з нього буде таке теля, як ви!

90. Зайшов жебрак до одної хижі та й молиться. А як домолився, ґаздиня йому говорить:

— Моліться, моліться, щоб дощ не падав, бо маю сухе сіно на полі.

Як прийшов до другої ґаздині, та йому пообіцяла:

— Дам вам дещо, лем моліться, щоб дощ падав. А він розгнівався й каже:

— А-а-а... бодай би вам бог дав ані так, ані сяк!

91. За те, що бідний чоловік не сплатив податок, забрали з обійстя свиню. Поганяє її нотарський слуга вулицею, а фігляр питає:

— Гей, куди з ослом ідеш?

— Не видиш, дурню,— то свиня, а не осел! — озвався нотарський слуга.

— Я не тебе питаю, а її,— посміхнувся фігляр.

92. Іде селянин, веде конячину. А назустріч — пан на бричці.

— Дорогу! Дайте дорогу! Бо так буде, як з іншими!..— кричить селянин.

Пан дав пройти, але не втерпів, спитав:

— Гей, ти! А що було з іншими?

— А те, що не хотіли дати дорогу, то мусив їх обходити.

93. Ув'язнений до пана наглядача:

— Чому тут на кожному вікні грати?

— На всякий випадок...

— Ну, се вже занадто! Хіба хтось захоче викрасти тюрму?

94. — Марько! Процідилась молоко?

— Процідила.

— Та на чім, кедь не маємо цідила?

— Та на тій ряднині, що там, під піччю,

— Дівко, та я тою рядниною черевики витирала.

— Йой, паніко, не думайте, що я вже така дурна, Я те бридке обернула наспід.

95. У взуттєвий магазин прийшов один панок і вибрав собі черевики за сто крон. Коли треба було платити, панок почухався і каже:

— Забув я гроші, маю лише десять крон. Чи не міг би я решту завтра принести?

Мудра продавщиця згодилася на те, але її чоловік, котрого якраз тоді не було в крамниці, опісля висварив дружину, що дала черевики без грошей.

— Не бійся, чоловіче,— сказала вона.— Я запакувала йому два черевики на ліву ногу!

96. Зла пані звільнила служницю з роботи. Коли служниця вже йшла, кинула три пенге собаці.

— А то що таке? — питає пані.

— Не турбуйтесь, пані. Вона їх заслужила. За ті три місяці, що я у вас працювала, вона завжди вилизувала тарілки начисто...

97. На виставці худоби в одному місті побувала сільський староста і піп. Коли старосту запитали, що було цікавого на виставці, він відповів:

— Та нич. Межи биками, то першим був панотець, а межи свинями — я.

98.В одне село мав приїхати епіскоп. Піп оголосив у церкві, що такого високого гостя треба достойно прийняти. Розказав вірникам, що й як зробити, і, між іншим, запропонував коло дверей тієї хати, де буде ночувати його преосвященство, поставити велику бочку, до якої кожен вірник принесе по літрові найкращого вина. Вранці урочисто вино було піднесено в дарунок поважному гостеві. А бідний Іван, що свого вина не мав, вирішив принести літр води — все одно у бочці вина ту воду і сам бог не розпізнає, не те, що епіскоп.