Ксенофонт - Анабазис. Похід 10000 еллінів

Херсонеський півострів з’єднується з материком вузьким перешийком, зайнявши який, нескладно замкнути на Херсонесі будь-яке військо.

Одне з фракійських племен, очевидно, споріднене з віфінцями.

Згідно з розповіддю Фукідіда (II, 29,2), предок Севфа Тер вів своє походження від міфічного Терея, одруженого на Проклі, дочці афінського царя Пандіона.

Меланіти, фіни, траніпси — фракійські племена. Одриси — наймогутніше з фракійських племен. Тер, предок Севфа, заснував царство одрисів у районі північної течії р. Гебра (суч. Маріци).

Зазвичай лохаги отримали подвійну платню солдат, а стратеги — подвійну платню лохагів.

Про звичай одрисів отримувати подарунки розповідь у Фукідіда (II, 97,4). Там мова йде про те, що подарунки підносилися не тільки цареві одрисів, але й урядовцям з його династії.

Складаний стілець.

Згідно з поясненням Свіди, у фракійців було прийнято окроплювати одяг присутніх недопитим під час тосту вином.

Струнний музичний інструмент.

Про одяг фракійців розповідь у Геродота (VII, 75).

Короткі плащі.

Так називалася приморська область (і місто) у Фракії, розташована вздовж західного берега Чорного моря. Докладно про неї у Страбона (VII, 6,1).

Грецьке місто на північному березі Мармурового моря, між Перінфом і Візантієм.

Після смерті Кіра Тіссаферн взявся підкорювати раніше підвладні Кірові грецькі міста, які відпали від влади перського царя. На допомогу грецьким містам прийшла Спарта, відрядивши у 400 р. військо в кількості 5000 чоловік під командуванням Фіброна в Ефес.

Ксенофонт натякає тут на обіцянку Севфа на початку переговорів надати йому нерухоме майно — міста та укріплені місця (див. кн. VII, 2,10; VII, 5,8).

За службу в спартанському війську Ксенофонтові був ухвалений вирок в Афінах на вічне вигнання з конфіскацією майна. У середині 80-х років 4 ст. Ксенофонт оселився в наданому йому лакедемонцями маєтку Скіллунті поблизу Олімпії, де жив до 370 р., займаючись сільським господарством, полюванням та літературою. У цей період він і написав «Анабазис».

На думку вчених-дослідників, Клеагор був або живописцем, який прикрасив фресками храм у Лікеї, або жерцем-ворожбитом, який склав книгу про сновидіння.

Зевс-Мейліхій — Зевс Милостивий. Головним місцем культу цього бога були Афіни.

На звичайних жертвоприношеннях богам тільки деякі частини заколених тварин спалювалися на вогнищі, інші віддавлися жерцям, а третя частина йшла на частування учасників урочистостей. Проте в окремих випадках, наприклад на умилостивлювальних жертвах, звичай вимагав цілковитого спалення тварини, тому для цього вибиралася дрібна худоба.

Предок Гонгіла з Еретрії, теж Гонгіл, був вигнаний з Ерерії за те, що був посередником між Ксерксом і спартанським царем Павсанієм, які задумали зрадити Грецію персам. Ксеркс подарував йому у спадкоємне володіння чотири міста в Троаді. Гонгіл — чоловік Еллади — правив цими містами за правом спадку.

Перси як панівна народність перської монархії володіли великими помістями в Малій Азії. Таким перським землевласником був, мабуть, Асідат.

Гірканці — підвладна персам народність, яка мешкала біля Каспійського моря.

Плем’я у Вірменії.

Народність у Малій Азії.

Завершальна частина твору, очевидно, належить не Ксенофонотові, а якомусь іншому авторові. Наведені тут імена сатрапів і племен частково не збігаються з відомостями, які подає Ксенофонт.