У греків голосування відбувалося з допомогою камінців або глиняних черепків, які вкидалися в урни.
Кліна — ложе.
Бойова фракійська пісня, пов’язана з іменем знаменитого фракійського царя Сіталка, який царював у другій половині 5 ст.
Народність у Фессалії.
Танець кількох племен Малої Азії.
Згідно із свідченням деяких джерел (Поллукс та ін.) під час виконання перського танцю танцівник то присідав, то випростувався на весь зріст.
Священні процесії, учасники яких співали пеан і водночас зображали його зміст у танцях.
Військовий танець, який був популярним у Греції. Він виконувався зі зброєю в руках.
Медімн — міра сипучих тіл, аттіцький медімн дорівнював приблизно 52,5 л. Керамій — глиняна посудина, місткість якої близько 2 відер.
Віщування майбутнього за польотом і криком птахів було одним з найпоширеніших видів ворожбитства у стародавніх греків.
Мова йде про Хірісофа. Панування Спарти було на той час настільки відчутним, що Ксенофонт вважав неприпустимим обрання командувачем не-спартанця, з огляду на наявність спартанського кандидата.
Йдеться про розгром Афін наприкінці Пелопоннеської війни.
Під час бенкету (симпосіону) греки вибирали голову, який вів зібрання.
«Арго» — міфічний корабель, на якому, згідно з грецьким переказом, люди здійснили першу далеку морську подорож. Серед аргонавтів — грецьких героїв — був і Ясон. Насправді ж мис Ясона, про що згадка в тексті, розташований на схід від Сінопи (як гирла річок Фермондонта, Ірис та Галіса).
Маріандини — давнє населення Малої Азії. Вони були підпорядковані Гераклеї.
Один з дванадцяти подвигів Геракла полягав у проникненні в підземне царство Аїда і у викраденні триголового пса Кербера — охоронця Аїда. Місце спуску Геракла в підземний світ показувалося і в інших місцях Греції. Ахерузійський мис — це сучасний мис Кан-Баба.
Звичайний захід, до якого вдавалися міста, очікуючи облоги.
Візантій — грецька колонія, заснована, ймовірно, дорійцями у середині VI ст. на європейському березі Боспора (суч. Стамбул).
Віфінці — племена, що, згідно з античною традицією, прийшли з європейської Фракії й оселилися у північно-західній області Малої Азії.
Метальники дротиків.
Тобто зручний для причалювання кораблів.
Над похованим мерцем у гробниці стародавні греки звершували надгробний культ, який забезпечував небіжчикові спокійне перебування в царстві тіней. У разі неможливості віддати тіло землі зводилася порожня гробниця — кенотафій, і культ звершувався перед нею.
Фарнабаз — сатрап Фригії. Тут знову елліни зустрічаються з перським військом, яке намагалося не впустити їх у перську сатрапію Фригію.
В історії античної воєнної тактики це перший випадок застосування резервів під час битви.
Діоскури Кастор і Полідевк, сини Зевса, вважалися переважно покровителями Спарти, але їхній культ був поширений по всій Елладі. Вони вважалися богами-помічниками і заступниками людей, і їх особливо шанували мореплавці.
Севф — фракійський цар, свою біографію він розповідає Ксенофонтові (див. кн. VII, 2,32-34). Повернувши з допомогою найманців Кіра батьківську владу, він, одначе, залишився у підпорядкуванні царя одрисів (див. прим. 267) Медока.
Ця гора знаходилася за Перінфом, на півдні Фракії.
Фракійська площа Візантія була розташована посеред міста, неподалік ринку.
Мова йде про Пелопоннеську війну 431-404 рр., між Спартою й Афінами, яка завершилася цілковитою перемогою Спарти.
Ксенофонт з тонкою іронією описує невдалу спробу Койратіда отримати командування над найманцями Кіра. Койратід — мандрівний стратег.
Область на північ від затоки Золотий Ріг, між затокою і Боспором.
Навархи обиралися терміном на один рік, як правило, в середині літа, без права переобрання.
Навклер — власник корабля.
Читать дальше