Ксенофонт - Анабазис. Похід 10000 еллінів

Елеєць — мешканець Елеї (Еліди), області, розташованої у північно-західній частині Пелопоннесу.

У вільному строю відстань від одного бійця фаланги до іншого (від списа сусіднього солдата і від грудей його до грудей солдата, що стояв за ним у наступному ряду) становила приблизно 1,85 м. У бойовому, щільному строю відстань становила 0,90 м.

Іригаційна система каналів і ровів у вавилонській області мала величезне значення для родючості країни. Докладна розповідь про це у Геродота (1,193).

Артаксеркс пробачив Аріеєві та його помічникові Мітрідату (див. кн. II, 2, 35) і призначив їх згодом на важливі державні посади.

Мова йде про перекриття, докладно описане Ксенофонтом (див. кн. II, 4, 12), споруджено Навуходоносором II (605-562) у місці, де Тигр та Євфрат найближче підходять одне до одного.

Цілком можливо, що цим юнаком був не хто інший, як сам Ксенофонт.

Згідно з описом Ксенофонта, за Опісом закінчувалася родюча частина Месопотамії і починалася «пустеля». Мідією Ксенофонт називає частину Месопотамії, розташовану по середній частині Тигра і Євфрату, — одвічну область Ассирії. Насправді Мідія була розташована далі на схід, до півдня та південного сходу від Каспійського моря.

Члени царської родини, а також окремі перські вельможі, отримували доходи натурою з міст та областей, подарованих їм з цією метою царем. Ці засоби йшли на утримання двору, на одяг. Вираз «на пояс», мабуть, означає «на вбрання».

Геродот (І, 194) розповідає, що мешканці Месопотамії виготовляли остови суден з верби, яку вирубували у Вірменії і сплавляли течією Тигра в Месопотамію. Остови обтягувалися шкірою, причому суднові надавалася форма круглого щита.

Ксенофонт вживає тут термін ефедр, взятий з практики гімнастичних змагань. Якщо під час попереднього жеребкування хто-небудь із змагунів залишався без пари, то він називався «ефедром» і вступав у змагання з переможцями у парних змаганнях.

Під час царювання Дарія II у Єгипті відбулося повстання, яке призвело до цілковитого відпаду країни від Персії і відновлення влади фараонів. Спроби Артаксеркса II Мнемона знову підкорити собі Єгипет зазнали невдачі.

Рівнини були зручні для дій численної перської кінноти, у той час як у грецьких найманців Кіра цей рід війська був відсутній.

Тіара — перський головний убір, схожий на нинішній башлик. Тільки цар мав право носити розпрямлену тіару; інші перси були зобов’язані притискати її верхню частину донизу. Тіссаферн тут немовби натякає на свої наміри посісти царський престол, але насправді він завжди був вірним слугою Артаксеркса.

Всі підданні перського царя, незалежно від їхнього становища, вважалися рабами царя, їхнього пана.

Життя еллінських стратегів у полоні і їхня страта описані Плутархом (Артаксеркс, 20).

Мова йде про Пелопоннеську війну 431— 404 рр.

Ефори — найвищий урядовий орган у Спарті.

Істм — перешийок. Під цією назвою зазвичай мали на увазі перешийок, що з’єднував Пелопоннес із Середньою Грецією.

Горгій з Леонтіни — відомий софіст.

Тобто поблизу царської резиденції.

За часів Ксенофонта греки були знайомі з географічними картами, і свідчення про це ми знаходимо у Геродота (V, 49). З «Анабазиса» ж видно, що найманці Кіра картами не користувалися, бо ж після смерті Кіра та зради Аріея вони почувалися в цілковитій непевності, не знаючи як вибратися з Вавілонії. Упродовж свого відступу вони постійно вдавалися до допомоги провідників.

Далі Ксенофонт подає відомості про себе, до часу, коли він приєднався до війська Кіра.

Сократ — знаменитий афінський філософ, користувався великим впливом на афінську молодь з аристократичних прошарків. Ксенофонт був учнем Сократа і після його страти написав свої «Спогади про Сократа».

Під час Пелопоннеської війни.

У Дельфах було знамените святилище Аполлона, із уславленим оракулом. До дельфійського оракула Аполлона зверталися за порадами як приватні особи, так і державні діячі, завдяки чому дельфійські жерці мали чималий вплив і в політичному житті Еллади.