Ксенофонт - Анабазис. Похід 10000 еллінів

Храм Артеміди в Ефесі — один із найзнаменитіших грецьких храмів. Культ Артеміди Ефеської — одного з уособлень родючості — мав дуже велике поширення не лише серед греків, але й серед деяких інших народностей, які мешкали в Малій Азії, наприклад, у персів (див. кн. 1,6,7).

Стела — кам'яна чи бронзова плита, яка ставилася на коротке ребро на могилах, біля храмів та біля інших споруд. На стелах вирізалися написи та рельєфні зображення; іноді їх покривали живописом.

Моссінойки згадуються багатьма стародавніми авторами. Вони жили в лісистих узбережних горах на захід від Керасунта. Грецькою мовою слово «моссінойки» означає «люди, що живуть в моссінах», тобто високих дерев'яних будинках. Інша назва племені (у Страбона) — гептакомети.

Проксен — гостинна людина.

Хори грецького театру, які супроводжували піснями й діями гру акторів, під час своїх виступів шикувалися на оркестрі у певному порядку. Під час виконання хорових пісень у перервах між окремими частинами драматичної дії обидва напівхори ставали шеренгами один навпроти одного, причому окремі строфи виконувалися то однією, то іншою стороною хору.

Моссінойки виходили в море не тільки на риболовлю, але й полювати на велику здобич.

Плем'я, яке проживало на березі Чорного моря на захід віл моссінойків. Про тібаренів є відомості у Геродота (III, 94).

Колонія Сінопи (див. прим. 218). Точне місце розташування Котіори не встановлено.

Урочиста хода відбувалася під час багатьох грецьких релігійних свят. Зазвичай під час ходи до храмів несли зображення богів і священні підношення.

Область у північній частині центральної Малої Азії. Пафлагонія входила до складу перського царства, але правителями у ній перси призначали місцевих вождів, тому що вона добровільно підкорилася Кіру Старшому. У війську Кіра Молодшого теж був загін патагонської кінноти (див. кн. 1,8,5).

Сінопа — колонія Мілета, найзначніше грецьке місто північного узбережжя Малої Азії. Своєю чергою, сінопці заснували ряд колоній на Чорноморському узбережжі (Котіора, Керасунт, Трапезунт) і, як видно з «Анабазиса», перебували з ними у доволі незвичних стосунках. Від своїх колоній Сінопа отримувала щорічну данину, посилала туди своїх намісників, натомість охороняла ці міста від нападів ззовні.

Вождь пафлагонців. Як видно з подальшої розповіді Ксенофонта (див. кн. V, 6, 8), Корила не виконав повелінь Артаксеркса.

Загальноприйняте зичення цього терміну — намісник, або військовий комісар, якого відряджала Спарта у грецькі міста для вчинення нагляду й охорони її інтересів. В цьому ж випадку мова йде про управителя, якого призначала Сінопа в Котіору. Згадувані у подальшому викладі гармости — це спартанські намісники.

Гераклея Понтійська (колонія Мегари) — одне з великих грецьких міст південного Причорномор’я, яке знаходилося в Ахерузійській затоці сучасного міста Ереглі. Своєю чергою, Гераклея заснувала на північному березі Чорного моря колонію Херсонес (поблизу Севастополя) і на західному березі — Каллатій.

Золота монета міста Кізіка, дорівнювала 1/2 дарика.

Це сталося у 416 р., під час Пелопоннеської війни (див. Фукідід, VIII, 8,39,61,62,80).

Народність у Колхіді.

Див. кн. V, 7,13— 17. Агораном — наглядач ринку.

Борей — північний вітер; Нот — південний вітер.

Особа посла вважалася у греків священною і недоторканою.

У еллінів посли, які вирушали на перемовини до ворогів, мали відмітні знаки — короткий, обвитий зображенням двох змій, посох. Бог Гермес — посланець богів — завжди зображався з подібним жезлом (керікеєм).

Злочин у греків вважався переступом супроти божеських і людських правил. Тому злочинець ставав ще й нечестивцем і не міг вже спілкуватися з богами і з людьми. Для того, щоб звільнитися від нечестя, йому насамперед належало очиститися. Обряди очищення були досить різноманітні. Одним із поширених обрядів, крім омовіння, було жертвоприношення з подальшим окропленням осіб, які підлягали очищенню, кров’ю жертви.

Начальник веслярів давав сигнал до початку і кінця веслування і стежив за його швидкістю, перебуваючи на носу корабля.