Роберт Колбі - Роберт Колбі. Десята частина мільйона [Оповідання]

корт і, нарешті, зупинились перед фасадом чарівного будинку в стилі Кейп Код (Архітектурний

стиль особняків, створений у курортній місцевості Кейп Код), який розповзся в усіх напрямках.

Полу зачарував цей будинок, бо вона очікувала побачити такий ненависний їй суворий

офіційний особняк.

Через годину, коли вони сиділи на металевій лаві в затишному куточку саду біля басейну, містер Ферріс запитав:

– Ну, Поло, що ти про усе це думаєш? – і обвів рукою навкруги, наче окреслюючи кордон своєї

імперії.

– Я просто закохалась в усе, що бачила!

– У такому випадку,– пильно подивився їй у вічі Ферріс, – я дарую усе це тобі. Цю місцевість,

апартаменти, будинок і яхту у Флориді, увесь мій спосіб життя. Усе це належить тобі, Поло...

Якщо ти вийдеш за мене заміж. З мого боку не буде жодних проблем: сьогодні вранці я

отримав свідоцтво про розрив шлюбу.

Так швидко, що Пола не встигла й отямитись, він обхопив її рукою і поцілував. Вона була така

приголомшена, що опиралася лише одну коротку мить, а потім приєдналась до поцілунку,

вважаючи його винагородою цьому чоловікові, який щойно запропонував їй стати королевою у

цьому багатому королівстві.

Коли він знову повторив, як сильно кохає її, вона сказала:

– Однак, містере Ферріс, я не можу...

– Називай мене просто Волтером, – попросив він.

– Але я не можу вийти за тебе, Волтере. Невже ти забув про Ларрі?

– Навпаки, я чимало думав про Ларрі. Ми могли б відкупитись від нього?

– Ніколи! У Ларрі за підхожу ціну можна купити все... окрім мене. В будь-якому випадку

безглуздо говорити про Ларрі тепер. У мене не було навіть хвилини часу, щоб зважити мої

почуття.

– Візьми собі часу скільки хочеш, люба Поло.

Пола завагалась. Зрозуміло, що Ларі ніколи не матиме нічого, як ніколи не виб’ється в люди. І,

цілком ймовірно, приречена жити одноманітним, нудним життям у злиднях, вона скоро

розгубить свої почуття до нього.

З іншого боку, Волтер був вельми привабливий, і неважко покохати чоловіка, який пеститиме

тебе в обстановці, яка нагадує декорації фільмів голлівудських творців мрій. Лише ідіотка може

відмовити такому, як Волтер Ферріс, сказавши кілька банальних фраз про відносну

неважливість грошей, коли ти закохана.

– Не можу висловити, як... – почала Пола, – як приємно мені, що ти... Однак я щаслива у шлюбі,

і не знаю тебе повного мірою, Волтере. Здається, ти добрий, але можеш виявитися жорстоким.

Ти здаєшся щедрим, а можеш виявитись...

– Кохана, – перервав її він, – невже я тільки що не сказав, що усе це твоє?

– Так, ти так сказав. Але, ризикуючи здатись егоїсткою, я все одно хочу мати особисті речі, такі,

що належать мені одній, гроші, якими я можу вільно розпоряджатись. Знаєш, Волтере, у мене в

житті ніколи не було більше кількох доларів, що належали особисто мені.

Волтер усміхнувся і співчутливо закивав головою. Якийсь час він сидів у мовчазній задумі.

– Якщо ти допоможеш мені стерти зображення Ларрі з картини, – театрально продекламував

він, – я покладу на твій особистий рахунок сто тисяч доларів. Звісно, я не зроблю цього до

самого дня нашого одруження.

– Сто тисяч! – вигукнула Пола. – Ну й ну!

Вона зітхнула і подумки почала потирати руки, неначе мала ці гроші.

– Однак Ларрі ніколи не віддасть мене, навіть якщо я захочу. До того ж він небезпечний і може

убити мене, навіть напевно уб’є.

– Тоді, як я сказав, нам доведеться... стерти його. Це – єдиний вихід.

– Ти маєш на увазі…?

– Поло, якщо чоловік може вчинити так, як тварина, тоді з ним треба поводитись, як із

твариною. Ми можемо знищити його з метою самозахисту, перше ніж він встигне знищити нас.

Пола була шокована, збуджена, але патологічна цікавість і сто тисяч доларів викликали у неї

бажання дізнатись про все до кінця.

– Ти думаєш про це довгий час, Волтере? – поцікавилась вона.

– Так.

– А про що саме ти думав?

– Я думав про круїз до Карибських островів. Я замовив квитки на двох. Надін тепер, напевно, не

поїде, і у нас звільняється місце для Ларрі. Оскільки ви будете моїми гостями, гадаю, він не

відмовиться від такої пропозиції?

Ми проведемо в морі тринадцять ночей, і однієї темної ночі з Ларрі станеться нещасний

випадок. Як виявиться, він перепив і випав за борт, втім, не без нашої допомоги. Ми

підсиплемо в його напій Мікі Фінна (Мікі Фінн – хлоралгідрат, снодійний і розслаблюючий

засіб). Скоріш за все, його тіло ніколи не знайдуть.