352. Не кожен зрозуміє
Отець Аммон казав так:
— Є ченці, що цілий вік живуть у келії і не розуміють, наскільки це таки необхідно.
353. Про нестриманих
Отець Агафон говорив:
— Нестриманий чоловік ніколи не заживе поваги, навіть якщо він зможе воскресити мертвого.
354. Наочний доказ
Отець Мойсей із Патр, що в Сінаї, змучений хіттю, прийшов до отця Ісідора. Той повів його на високу гору і показав йому на заході тьми-тьмущі дияволів, а на сході — ангелів, які все більше охлявали.
Це додало отцеві Мойсею сил, і він повернувся в свою келію.
355. Сила волі
Про черницю Сару розповідають: для того, щоб загартувати свою волю, вона два роки жила на горищі монастиря, де під вікном текла річка, і ні разу не глянула на неї.
356. Міра каяття
Двоє ченців покинули монастир, повернулися до світського життя і поодружувалися. Та скоро вони розкаялися в цьому і знову попросилися в стіни дому божого.
Коли минув час їхнього покаяння і вони вийшли зі своїх келій до братів, то в одного обличчя було навдивовижу похмуре, а в другого — радісне.
Та всі ченці вирішили, що міра їхнього каяття однакова. Вони міркували так: «Один думав увесь час про геєну огненну і тому спохмурнів, а другий — про безмежне боже милосердя».
357. До самої смерті
Чернець запитав отця Сисоїса:
— Що скажеш мені про останній мій гріх?
— Покайся,— відповів старець.
Тоді чернець сказав:
— Скільки вже разів я грішив і каявся. Чи довго так буде?
— Поки смерть візьме тебе в нерозривні ланцюги — чи то в хвилини каяття, чи в хвилини гріха,— відповів старець.
358. Не опоганився
Чернець покинув монастир і вирішив зажити світським життям, одружитися,
Один із братів його в стінах келії в цей час молився:
— О господи! Не допусти, щоб брат мій осквернив себе нечистю світського життя!
I як тільки колишній чернець підійшов до шлюбного ложа, зразу впав мертвий. Він так і не встиг скуштувати гріховних солодощів.
359. Це ще не межа
Один пустельник постійними молитвами і постами дійшов такої святості, що вільно жив із дикими звірами, годував їх, а ті його не чіпали.
Якось один із отців монастиря, стіни якого височіли не так уже й далеко від скромного пустельникового житла, сказав йому:
— Якщо ти хочеш досягти ще більшої святості, то піди в монастир і спробуй ужитися з братами.
360. Стіна між людиною і богом
Отець Хома казав:
— Низькі пристрасті — це мідна стіна між людиною і богом.
361. Бог дорожчий
Коли до отця Хоми і його братів прийшла мати, щоб побачити їх, вони відмовилися з нею зустрітися і розмовляти, аби не порушити заповідь господню: «Той, хто любить батька і матір над мене,— не вартий мене».
362. Просте пояснення
Отець Аммон, який ретельно гасив у собі найменшу іскру хіті і зберіг цноту, прийшов до отця Антонія і сказав:
— Всі знають, що я живу ще більшим аскетом, ніж ти. Так чому ж слава твоя лине далі за мою?
Отець Антоній відповів:
— Бо я люблю бога більше, ніж ти.
363. Як здолати нечисті думки
Отець Хома говорив:
— Якщо зміїв посадовити в скляний посуд і надовго зачинити їх там — вони загинуть. Так само гинуть і нечисті пустельникові думки, що мучать його,— якщо він не дає їм здійснитися.
364. Треба згоди
Отець Яків говорив:
— Повчати свого ближнього без його згоди — все одно що складати жертву, яка не дасть жодної користі.
365. В пустелі краще
Якось чернець запитав у пустельника:
— Чи повертатися мені в монастир, коли настає час молитви?
— Ні, — відповів пустельник. — Хіба багатому варто ставати знову бідним?
Він натякав на нечисте чернецьке життя і на те, що тільки в пустелі можна по-справжньому віддатися богові.
366. На все свій час
Один старець казав:
— Коли молода людина всі свої помисли звертає до неба, тягніть її за ноги на землю.
367. Допостувався
Розповідають, що один пустельник постійними постами так висушив своє тіло, що крізь його ребра просвічувало сонце.
Розділ 14. Вислови мусульманських правителів та їхніх мудреців
368. Лиха доля
— Хто стоїть на чолі вашого племені? — запитали одного добродія.
Той відповів:
— Моя доля була така лиха, що вселила моїм суплеменцям думку поставити мене на чолі їх.
369. Сім'я
Мудрець говорив:
— Членів сім’ї можна порівняти з міллю, що поїдає чоловікові майно.
370. Вдале урядування
Одного правителя запитали:
— Чому в твоїх володіннях завше спокійно, а люди ніколи не виявляють невдоволення?
Читать дальше