Абу-ль-Фарадж - Смішні оповідки

— Покажіть нам того, хто вбив нашого товариша, і ми помстимося за нього.

Родичі відповідають:

— Того, хто прибрав його душу, бачити не можна. Він незримий.

Тоді прибулі втішають:

— Чи варто жалі впускати в душу, коли влада незримого сильніша за нас.

288. Земні пристрасті

Мудрець говорив:

— Земні пристрасті — як морська вода: що більше п'єш, то більше хочеться пити.

289. Не довіряй ворогам

Інший індійський мудрець навчав:

— Ніколи не вір ворогові. Навіть тоді, коли він підлещується до тебе. Пам'ятай: вода, що закипіла на вогні, може пролитися і погасити вогонь.

290. Міць духу і тіла

Кажуть: розумний прагне зміцнити свій дух, а дурень — тіло.

291. Найгірша країна

В одного мудреця запитали:

— Яка країна найгірша в світі?

— Та, в якій ніколи немає спокою, а люди завше голодні,— відповів він.

292. Люди, що втомлюють інших

Індійський мудрець говорив:

— Є п'ять гатунків людей, що тільки втомлюють інших. Перший: дурень, який намагається вчити хоч би кого. Другий: той, хто хоче досягти неможливого. Третій: правитель, що ніколи не радиться з міністром. Четвертий: людина, яка силкується зробити те, чого ніколи не зможе. П'ятий: хитрун, що сподівається ошукати всіх.

293. Кого легко зловити на брехні

Мудрець казав:

— Легко спіймати на брехні можна таких двох людей: воїна, що хвалиться своїми ратними подвигами, але на тілі не має жодної подряпини; ченця, який запевняє, що живе дуже скромно, мов справжній аскет, але шию має жирну.

294. Безнадійний дурень

Хтось запитав:

— Кого можна вважати за безнадійного дурня?

Йому відповіли;

— Того, хто одружився з вродливою дівчиною, а сам вибрався у далеку мандрівку.

295. Гроші — для живих

В індійського мудреця запитали:

— На що не варто витрачати багато грошей?

— На одяг для покійника,— відповів той.

296. Неодружена жінка

Мудрець говорив:

— Неодружену жінку можна порівняти з безводною річкою.

297. Різниця між сліпим і дурнем

— Яка різниця між сліпим і дурнем?— запитали одного.

— Сліпий не відрізняє світла від темряви, а дурень — розуму від глупоти,— відповів він.

Розділ 12. Вислови єврейських мудреців

296. Цнотливість і розбещеність

Один мудрець говорив:

— Цнотливу чи розбещену людину видно не лише з її вчинків, але й з манери розмовляти.

299. Пізнання дружби і ненависті

Хтось написав на стіні в'язниці: «Тут дім журби і смутку, де люди поховані за життя. Тут пізнаєш справжню дружбу товаришів і ненависть ворогів».

300. М'ясо їсть м'ясо

Аскет, побачивши людину, яка їла м'ясо, сказав:

— М'ясо їсть м'ясо.

301. Дарунок і борг

Мудрець казав:

— Людина, яка зробила спершу поганий вчинок, а потім щось добре, не заслуговує винагороди, бо дарунок не відшкодовує боргу.

302. Знай міру

Інший казав:

— Надмірність у їжі так само шкодить людині, як зайвий дощ посівам.

303. Як стати улюбленцем божим

Якось бог казав Аврааму:

— Чи відомо тобі, чому саме ти став моїм другом?

Авраам здивувався і відповів:

— Повідай мені це, боже!

— Та тому,— пояснив бог,— що ти волієш бути скривдженим, ніж кривдником.

I тепер усі знають, що стати улюбленцем божим можна лише тоді, коли наслідуватимеш в усьому Авраама.

304. Підступний чоловік

Мудрець говорив:

— Підступний чоловік схожий на вийнятий з піхов меч: з вигляду привабливий, але якщо з ним необережно поводитися, то легко скалічитися.

305. Як розподілити час

Старий торговець навчав свого сина:

— Свій час розподіляй на три частини: одну присвячуй молитві, другу — торговельним справам, а третю — відпочинкові. Відпочиваючи, обмий своє тіло і вичисти одяг. Якщо ж ти нехтуватимеш відпочинком, то не зможеш упоратися з двома іншими обов'язками.

306. Не зневажай людину

Мудрець говорив:

— Не зневажай людину погано вбрану або негарну. Можливо, вона має такі чесноти, яких не бачать очі.

307. Краще мовчати

Чоловік казав синові:

— Якщо ти зубожієш, то не кажи про це своїм друзям, щоб уникнути зневаги і глуму.

308. Зерна науки

Мудрець сказав:

— Душа, в якій немає мудрості, мертва. Та коли в неї закинути зерна науки, то вона оживає, як земля після теплого дощу.

309. Розумний вибачить дурному

Мудрець сказав:

— Прощати дурному його дурість — це властиве кожному розумному.

310. Багатство приховує вади

Мудрець сказав:

— Багатство приховує всі вади.

311. Впертість і стійкість

Мудрець зауважив:

— Велика вада юності — впертість — перероджується в зрілі роки у стійкість.