Володимир Яворівський - Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…

В готельній кімнаті задуха, пульт від кондиціонера не працює. Лежу голяка на вільглих простирадлах. Бачу себе в дзеркалі. Красива. Лежу, як Маха на картині. Дуже гарна. Циці… торкнула і гойдаються, гойдаються хвилини дві, не менше, такі пружні. Стегна розложисті, текучі, із золотавим смаглецем. «Опечатана» вся напружена, хтива… К бісу! Побачимо, що буде.

Виявляється, Мішко планує везти мене завтра на Троєщинський базар з китайським дрантям. Я ж там одягалася до цього. Мені байдуже. Після нашої найближчої від Теклівки Городківської барахолки із секонд-хендом – це боярська розкіш.

Знову Бодя з Краснодона просить зустрічі. Кілька разів повторив: «Я все знаю. Треба зустрітися негайно!»

Нічого ти не знаєш. Зустрінемся завтра.

Обіцяли гроші. Де вони?

У Вапнярці продають невеличке кафе на залізничному вокзалі. Хочу, щоб мамуня його купила, не великий, але надійний прибуток. Вузлова станція. Треба придбати. За що?

Мішко краде. Я це зрозуміла. В Ялті купив мені ноутбука та айфон і турецький купальник.

До Гомельського не достукаєшся.

Стає гидко. Я дурію. Хоч вже готова комусь сильному… Хочу. Дуже. Моя «Опечатана» бунтує, як сказилася. Хоч би від хвилювання менстра [85] Місячні (молодіжний, студентський жаргон). не почалася передчасно. Ще є цілий тиждень…

Хочеться піти і прогулятися вечірнім Хрещатиком. Але ж почнуть липнути. Не відпочинок, а повинність відбиватися.

Посиджу в Інтернеті, на еротичних сторінках. Іще трішки теорії не зашкодить.

Тільки два телеканали подали репортажі із зали суду над Яною Тищенко. Знято підпільно, на телефон, бо телевізійників не пускають до зали. Лаврентьєв відхиляє всі клопотання адвокатів, не викликає свідків з боку захисту. Судилище!

Як мужньо тримається ця маненька красива жіночка! Згусток волі! Де в неї береться така залізна стійкість? Вони хочуть запроторити її до в’язниці. Надовго. Вона ж це розуміє. Але стоїть непохитно.

Я голосувала за Яну на недавніх президентських виборах. Бодя Багнат ходив по кімнатах і агітував. Ми всі були за неї.

Який бидляка наш Лаврентьєв! Хіба він після цього не посоромиться появитися в Теклівці? Тітка Люся і дядько Григорій на вулицю не виходять. Підморгує, стерв’ятник…

Як таке чумидло могло народитися у Теклівці? Як його носила наша земля?

Бодя каже, що Хазар залишився зеком, тільки вже на волі. Що він безграмотний і жадібний. І нібито мав сісти третій раз. За спробу гуртового зґвалтування, але швидко одружився з дочкою впливового чоловіка.

Я не вірю. Богдан наговорює, бо ненавидить Артура. Каже, що він на ланцюгу веде Україну в рабство до Росії. Що Хазар завів Україну в корупційну (це тема його дисертації) яму, і від нас світ одвертається, як від заражених чумою.

Бодя перебільшує, бо він постійно критикує владну Партію Реформаторів. Бо Богдан – вічний революціонер.

Поганяла програми телевізора. Пріснота.

Перемкнула на «Танцюють всі».

Танцюйте.

Я з вами.

Ще не натанцювалася.

Зайшла в Інтернет. Президент Хазар. Фото. Дужий дядько. Доглянутий. Випещений. Самозакоханий. А чому нічого про його жінку? Тільки «наколотиє апельсіни», «амеріканскіє валєнкі», похід до Донецької опери… Не бачила ні разу. В Інтернеті фотографії невиразні, чи така вона і є?

Касю, ти, може, ревнуєш?

Не сміши небеса і землю. Курей і орлів. Теклівку і Київ. Йосип на Говерлі! Він мені, казала бабуся Ксеня, як решето для води. Так вийшло, а я хочу мамуні і подружці моїй вірній допомогти вижити.

Кажуть, він був бандитом. Сидів. Але вибився в… мого коханця. Інтересно…

Подзвонила мамуньця. Щаслива. Загасила борги. Ще 1200 дол. тримає про «чорний день». Тато допитується, де взяла? Одбилася. Він ревнує мамцю. Іду в душову. А тоді – на сніданок.

Сніданок. Яєшня зі шкварками – чудо. Але кава – з «баняка» .

Інтернет. Трапились цікаві афоризми.

Записую у щоденник для пам’яті.

Свєтлов (рос. поет): Манічка величі – це коли миш уявила себе котом і сама себе з’їла.

Партія Реформаторів простягає руку дружби Заходу. Але долонею догори.

Ліжко часто буває лише сходинкою. (?!!)

Довго поплескує по спині, наче шукає місце, де найкраще вдарити ножем.