Марко Мальвальді - Міра людини

Тим часом до кімнати зайшла Катерина й почала прибирати зі столу нечисленний посуд. Десять секунд, не більше, але достатньо, щоб почути репліку Портінарі й побачити, як спохмурніло обличчя сина.

– На жаль, у мене немає такої влади, месере Аччерріто, – сказав Леонардо, відводячи погляд. – Я можу додати сил чоловікові за допомогою шарнірів та шестерень, але не можу змінити його волі та схильності. А якби й міг, то присягаюся: нізащо б цього не зробив.

– Та годі вам, месере Леонардо! Про те, що Джан Ґалеаццо віддає перевагу хлопчикам, і у Франції знають, це давно не державна таємниця. До речі, месере Леонардо… вам відомо, що в цьому місті за гомосексуалізм спалюють на площі? За наказом Ґалеаццо Марії, якого поки ще ніхто не скасовував. Це вам не Флоренція, тут деяких речей не терпітимуть.

– На що це ви натякаєте, месере Аччерріто?

– Ні на що, просто хотів дати вам пораду. Люди шепочуться. Це вам не Флоренція. Ох, рідна моя матінка Флоренція!.. Не знаю, як ви, а я за нею дуже сумую…

– Можна мені у вас дещо запитати, месере Аччерріто? – жваво прощебетала Катерина.

– Питайте, монна Катерино.

– Якщо ви так уже сумуєте за Флоренцією, то чому не повернетеся?

– Тому що не вважаю це доречним, ось чому. Ви потребуєте мене. Массіміліано я теж потрібна. Щоразу, коли я не бачу його протягом кількох днів, він здається мені іншим.

– Дякую вам за ваше піклування, – відповів Людовіко Моро, – але все одно вважаю, що ваше повернення до рідного міста стало б великим полегшенням і для вашого батька, і для вашої сестри. І для вас теж.

Беатріче, не дивлячись на Людовіко, підійшла до хлопчика. Під суворим поглядом одягненої в чорне жінки та уважними очима чоловіка в червоному малюк повзав по підлозі, його рученята позеленіли від ароматичних трав, які по ній розкидали слуги – перебити неприємний запах кімнатки, що прилягала до спальні.

– Ходи сюди, Массіміліано…

І Беатріче спритним рухом підхопила хлопченя на руки й грайливо підкинула вгору перед собою. Жінка в чорному обмежилася тим, що спостерігала за тими пестощами, хоча це аж ніяк не звільняло її від обов’язків. Адже годувальниця Теодора піклувалася про Массіміліано день і ніч, зокрема й протягом тих трьох чи чотирьох хвилин на добу, коли батьки милостиво обдаровували його увагою.

Тоді Беатріче д’Есте було вісімнадцять років, але сучасний спостерігач, напевно, дав би їй удвічі більше. Трохи через народження сина, трохи через подвійне підборіддя та повноту, що ніяк не минала і яку герцогиня Барі марно намагалася приховати просторим одягом у вертикальну срібно-золотаву смужку. Однак незважаючи на те, що надмірну вагу, як уже було зазначено раніше, вважали тоді показником високого соціального статусу, чоловіки й у ті часи могли дозволити собі значно більше, ніж жінки.

Того дня на герцогині була коричнева сукня з пишними рукавами, а голову замість звичного вінця з перлин прикрашав чепець із чорного шовку з довгою білою вуаллю. Одяг, що свідчив про жалобу, оскільки її мати Елеонора Араґонська померла зовсім недавно. Через це Людовіко Моро вже кілька днів намагався переконати дружину поїхати до Феррари, аби та провідала родину, а сам він хоч трішки від неї відпочив.

– Щоб потішити серце мого батька, вистачило б надати йому обіцяне. А щодо втіхи мого серця, можу вас запевнити: для неї мені досить бути дружиною синьйора Мілана.

– Беатріче, дружинонько моя люба, вам добре відомо, що це не від одного мене залежить. Я теж уважаю, що довірити командування французькими військами вашому батькові було б ідеальним рішенням, але схоже на те, що зорі нам не сприяють. Я саме сьогодні вранці розмовляв про це з магістром Амброджо. Чи не так, магістре?

– Зірки кажуть ясно, ваша милосте, – відповів Амброджо таким гучним і розкотистим голосом, що здавалося, ніби лунало з підземелля. Голосом того, хто знає: його слова йдуть не від його особистих переконань, а від особливих знань. Принаймні він сам був у цьому твердо переконаний.

– Меркурій перебуває під негативним упливом зірок, і це несприятливий момент для тих, чия доля залежить від цієї планети, як, наприклад, народжених під знаком Скорпіона.

– А от П’єтробоно каже якраз навпаки: жовтень разом із холодною та вологою погодою – то ідеальні умови для повного виявлення сил Скорпіона, – втрутилася Беатріче, голос якої вмить підскочив на цілу октаву. – Отже, мій батько перебуває у фазі піку своєї могутності.