Ось іде по дорозі Юхан Салу. Коли він наближається до півня, то скидає свій шоферський картуз і, тримаючи його високо над головою, каже: «Привіт!» І тієї ж миті Яан Туртс, сидячи під парканом, натискає на півнячий палець, і Герман одразу відповідає: «Кукуріку!»
Коли Юхан зникає за рогом, з'являється Таммекянд. Він теж скидає перед півнем шапку, і Герман горлає так само дзвінко, але якось інакше: «Кікіріку!»
Задоволений дослідник кладе на паркан дощового черв'яка. В експериментах Павлова тваринам теж давали винагороду за старанність, інакше тут ніяк не можна.
Знову асистенти марширують перед Германом, знову тисне Туртс на палець півня. «Кекереку-у!» — розляглося довкола.
«Оригінальний пернатий!» — каже Туртс. Він вважає, що справжній науковий дослідник повинен вживати побільше іноземних слів. «Ви чули? Привіт у трьох варіантах!»
Наступного дня Туртс посилає Юхана Салу й Таммекянда на арену в капелюхах. Хлопці до таких головних уборів не звичні, орудують ними трохи незграбно, але півневі до того байдуже. Він сумлінно кукурікає в усіх трьох варіантах. І клює з Туртсової долоні прілі зернятка ячменю — ті, що Туртс наготував для риболовлі.
Керівник експерименту запровадив ще й інші невеликі новації. Він уже не присідає навпочіпки під парканом, а вмощується там на пенькові, принесеному від дровітні. Так перевіряти Павлова значно зручніше.
Юхан Салу і Таммекянд теж удосконалилися. Їм набридло однаково вітатися, тепер вони скидають капелюхи то правими, то лівими руками, і з козирка, і з потилиці. А для півня — ніякої різниці. Його притиснули — він кукурікнув. Навіть тоді, коли Таммекянд, ідучи слідом за Юханом, зняв з Юхана капелюх граблями.
Коли асистенти спробували вдатися до колективного привітання, назустріч їм трапилася Анн Сакманн — дуже язиката баба, або, як тепер кажуть, кореспондент місцевого лопушаного листка. Очі Анн Сакманн уже не ті, що замолоду. Вона не помічає ні півня, ні того, що Юхан Салу скидає капелюха з голови Таммекянда, а той у свою чергу вітається, знявши капелюх із голови Юхана. Анн відповідає на привітання і йде далі, дуже задоволена з того, що сучасна молодь така чемна.
Після п'яти днів наполегливої праці Туртс наважився взятися за перевірку теорії Павлова безпосередньо. Досі була лише підготовча робота. Коли Юхан Салу і Таммекянд знову підходять зі своїми капелюхами, Туртс дає півневі спокій. Він навіть пеньок свій одсунув подалі, щоб не було ніяких сумнівів. Не зводячи одного ока зі строкатого Германа, другим оком через щілину в паркані Туртс пильнує за своїми друзями. Що ж воно буде?
Як тільки Юхан Салу і Таммекянд узялися руками за капелюхи, півень гукнув: «Кукуріку!»
— Ти диви! — вражений Туртс перехиляється через паркан і заходиться радісним сміхом.— Таки правду в книжках пишуть. Тепер у нас півень із умовними рефлексами!
Про всяк випадок вони проводять експеримент іще раз. Туртс сам скидає капелюха. Герман і цього разу кукурікає. Тепер уже — ніяких сумнівів. У півня Туртсів точно є умовний рефлекс.
— Та такого півня,— каже Туртс,— хоч у цирк! Він би нас не осоромив. Шкода, що в наших краях немає цирку. Пропадуть його талант і наш трудовий героїзм нізащо.
Втім, цей жаль передчасний. За хвилину в Туртса з'явилася нова — ще краща! — ідея. Домашнє завдання про цю саму теорію Павлова ще не перевіряли. То чи не взяти півня на урок зоології як наочний посібник?
У Юхана Салу багатюща уява, він схоплює задум Туртса на льоту. Удвох вони пояснюють усе й Таммекяндові. Півня треба так принести до школи, щоб про це ніхто завчасу не знав. Коли той, хто відповідатиме, спочатку проторохтить теоретичну частину вчення Павлова, а потім, зробивши рішучий жест, оголосить: «А тепер — невеличкий практичний експеримент на доказ моїх слів!» І на подив усього класу надіне собі на голову берет. А той, кому призначався жест, на ще більший подив усіх присутніх, добуде з-під парти розумаку-Германа.
Більше нічого не довелося пояснювати. Таммекянд сам здогадався, що має бути далі, і прийшов у захват, йому й на думку не спало те, що крає зараз серце Юхана Салу: ану, як вчитель Кясперс розгнівається? Таммекянд ніколи не боявся ризику, якщо справа була гідна. Таммекянд усе візьме на себе!
Але тепер завагався Туртс — як не як, півень належить йому. І звідки у Таммекянда така певність, що вчитель викличе саме його?
У визначений день троє змовників прийшли до школи завчасу. Найвищий із них тримав у руках загадкового кошика, якого одразу запхали під парту Юхана. Чергового, котрий з'явився трохи згодом і спробував повиганяти друзів з класу, без зайвих розмов відправили шукати п'ятий куток. Востаннє обговорено усі деталі. На щастя, урок зоології — перший.
Читать дальше