Лізелотта Вельскопф-Генріх - Сини Великої Ведмедиці

Токай-іхто — послідовний і безкомпромісний оборонець народу, спритний у володінні зброєю, вправний у верховій їзді, обдарований фізичною силою й мудрістю. Тому-то його обирають вождем племені. Про дивовижні й просто неймовірні, майже фантастичні, подвиги молодого Токай-іхто захоплено розповідала письменниця. Токай-іхто від імені свого племені веде переговори з полковником Джекманом, представником військової влади. Ці переговори були лише короткою й жорстокою розправою з тими, хто не бажав коритися диктатові безсовісних шахраїв і грабіжників. Уповноважених, обраних від племені для ведення переговорів, просто вбили при спробі чинити опір брутальному насильству. А Токай-іхто, впливу якого на плем'я боялись колонізатори і не наважились його вбити, ув'язнили в кайданах у сирому льоху. Його звільнили через довгий час тільки тоді, коли плем'я дакота, позбавлене керівництва, переможене великою військовою силою (щось біля дванадцяти тисяч чоловік регулярного війська), змушене було здатися білим на їхніх умовах капітуляції й переселитися в резервацію під нагляд поліції, навербованої, до речі, з нестійких і просто продажних елементів індійського походження. Таким був, наприклад, Шонка.

У боротьбі проти індійців та їх волелюбних прагнень колонізатори не гребували послугами провокаторів з індійців. У такій ролі в романі «Сини Великої Ведмедиці» зображений поліцай Шонка і ще в більшій мірі — чаклун Гавандшіта. Гавандшіта спочатку має репутацію противника колонізаторів, а далі, підкуплений Червоним Лисом, став провокатором і ворогом Токай-іхто. Але марні були надії Червоного Лиса на авторитет Гавандшіти серед забобонних людей: свідоміша від стариків молодь, керована вождем Токай-іхто, викрила махінації чаклуна й зовсім ізолювала його; він змушений був сам себе спалити.

У романі зображені різні типи колонізаторів. Якщо Фред Кларк — спритний шахрай і бандит, то лейтенант Роуч — користолюбивий кар’єрист. Заради кар'єри дискредитує майора Сміта в очах представників військової влади, хоча не так давно мріяв одружитись з його дочкою Кет. Жорстокий колонізатор змальований в образі полковника Джекмана, своєрідного дипломата в переговорах з індійцями, здатного блискавично міняти тон дипломата на тон ката й поневолювача. В особі майора Сміта зображений сумлінний виконавець урядових наказів. Він не здатний на підступні й лицемірні вчинки, як його начальник Джекман. Він морально вищий від своїх колег, але це мало впливає на адміністрацію колонізаторів. Залишаються в пам'яті читача образи молоді, що самовіддано підтримує всього вождя Токай-іхто, вірить у свої сили в боротьбі з ворогами, з надією дивиться в майбутнє.

К. С. Забарило

Раурайтери— кінна охорона, що її вербували колонізатори з місцевого населення для боротьби проти індійців.

Індіанка Північної Америки (англ.).

Дівчина-ковбой (англ.).

Кінський потік (англ.).

Вовчий вождь (франц.).

Уатшітшун— білі люди (інд.).

Маніатанка-вакпала— Ніобрара (інд.).

Мазавак— рушниця (інд.).

Гамбузінос— шукачі золота (інд.).

Ведмежий струмок (англ.).

Бешкетники (англ.).

Дитина (франц.).

Mій боже (франц.).

Так? (Франц.)

Пан (франц.).

Хоробрість (франц.).

Прокляття! (Франц.).

Сонце — день; велике сонце — рік.

Березень.

К. Маркс і Ф. Енгельс, Твори, том XXI, стор 30.

Розділяй і пануй (лат.).