Генрік Ібсен - Росмерсгольм

Крол.Навіть сьомої?

Росмер.Крол!

Мортенсгорд.Якщо це потрібно, то найбільше личило б пасторові.

Крол (з прихованою іронією) . Пасторові? Авжеж, пастор Росмер найбільш підходящий чоловік для цього. На все добре, панове. (Він виходить і грюкає дверима) .

Росмер (дивиться деякий час на двері й говорить ніби про себе) . Так, так, це так і мусить бути (обертається) . Скажіть мені, будь ласка, п. Мортенсгорд, що завело вас до мене.

Мортенсгорд.Я, власне, шукав фрекен Вест. Я хотів подякувати їй за гарного листа що я вчора одержав від неї.

Росмер.Я знаю, що вона писала до вас. Ви вже поговорили з нею?

Мортенсгорд.Так, трохи (злегка посміхаючись) . Я чув, що погляди де в чому змінилися, тут у Росмерсгольмі.

Росмер.Мої погляди перемінились багато де в чому. Я можу навіть сказати – у всьому.

Мортенсгорд.Це казала й вона, фрекен Вест. Тому вона й вирішила, що я мушу піти сюди нагору й поговорити трохи про це з пастором.

Росмер.Про що саме, пане Мортенсгорде?

Мортенсгорд.Чи не дозволите ви мені розказати в «Маякові» про те, що ваші погляди змінились та що ви тепер стоїте за волю думки та поступ?

Росмер.Ви можете це зробити. Я навіть прошу вас розказати про це.

Мортенсгорд.Так, це буде зроблено взавтра зранку. Це буде велика й важлива новина, що пастор Росмер із Росмерсгольму гадає також боротися за освітню справу в такому напрямку.

Росмер.Я не цілком розумію вас.

Мортенсгорд.Я кажу про те, що наша партія одержує велику моральну підтримку кожний раз, коли до нас пристає поважна, віруюча людина.

Росмер (трохи здивований) . Ви, виходить, не знаєте? Фрекен Вест не сказала ще?

Мортенсгорд.Чого, пане пасторе? Фрекен дуже поспішала кудись. Вона сказала мені піти сюди нагору й почути решту від вас самих.

Росмер.Ну, так я кажу вам, що я вже звільнився цілком. У всіх відносинах. Я стою тепер далеко від усього, чому навчає церква. Ці речі вже не торкають мене.

Мортенсгорд (дивиться на нього, дуже вражений) . Ні, якби місяць упав на землю, то я не був би більш здивований! Сам пастор зрікається!

Росмер.Я дійшов до того, до чого ви давно вже прийшли. Про це ви також можете сповістити в «Маякові».

Мортенсгорд.І про це? Ні, дорогий пане пасторе. Вибачте мені, – але краще було б цього не торкатися.

Росмер.Не торкатись цього?

Мортенсгорд.На перший раз, спочатку, я гадаю.

Росмер.Я не розумію.

Мортенсгорд.Так от, бачите, пане пасторе. Вам напевно, я так гадаю, ще не досить відомі всі обставини, як мені. Але, коли ви тепер хочете перейти до лібералів, і коли ви, як мені казала фрекен Вест, хочете взяти участь у визвольному рухові, то ви, безперечно, робите це з бажанням принести як можна більше корнети і ліберальному напрямкові і визвольному рухові.

Росмер.Авжеж, я щиро цього бажаю.

Мортенсгорд.Ну от, так я хочу сказати вам, пане пасторе, що досить вам виступити одверто з заявою про своє відступництво від церкви, як ви цим на довгий час зв’яжете собі руки.

Росмер.Ви так гадаєте?

Мортенсгорд.Так. Можете бути певні, що в такий спосіб ви небагато тут досягнете. І, крім того, вільнодумних людей ми маємо досить, пане пасторе. Я навіть сказав би, що ми маємо занадто багато людей подібного роду. Наша партія потребує християнських елементів, – таких, що їх усі поважали б. От кого нам дуже бракує! А тому було б краще, якби ви промовчали про все, до чого стороннім людям немає жодного діла. Отака моя думка.

Росмер.От як. Ви, значить, не одважитесь мати зо мною справу, коли я одверто признаюсь у віровідступництві?

Мортенсгорд (хитаючи головою) . Я гадаю, що так треба. Останнім часом я взяв собі за правило не підтримувати нікого й нічого, що йде проти церкви.

Росмер.Хіба ви самі останнім часом повернулись до церковної ліги?

Мортенсгорд.Це була вже моя справа.

Росмер.А, он що виходить. Так, тепер я розумію вас.

Мортенсгорд.Пане пасторе, не забувайте, що я, зокрема я, не маю повної волі чину.

Росмер.Що ж вас зв’язує?

Мортенсгорд.Мене зв’язує те, що я людина заплямована.

Росмер.А, он що!

Мортенсгорд.Заплямована людина, пане пасторе. Це повинні пам’ятати зокрема й ви. Бо найперше й найгірше заплямували мене ви.