Наші переклади (за винятком «Да сюе») зроблено з російської мови і виконано контекстуально: український читач через знайомство з перекладеними текстами має розуміти, що це тексти саме китайської культури, та водночас ці тексти мають звучати як інтелектуально-корисні в контекстах українських культурних реалій.
Тексти не всіх канонів нам вдалося віднайти, а через обмежений обсяг книжки більшість з них представлено репрезентативними фрагментами.
Однак навіть у такому обсязі, впевнений, читачі зможуть уявити собі грандіозність «інтелектуальних риштувань» системи китайських канонів, без знання яких ще з VII ст. не можна було обійняти хоч якусь важливу посаду в системі державної влади Китаю. Водночас справжні знавці канонів купалися у славі – освічені люди в китайському суспільстві шанували їх як мислителів, що пізнали позачасову мудрість.
Наша праця, що має систематизований, узагальнювальний та науково-популярний характер, покликана ширити знання про Китай серед українських читачів передусім для того, щоб ця країна із давньою, але досі живою та творчою цивілізацією стала зрозумілішою та близькою українцям – адже цілком можливо, що XXI ст. буде століттям саме Китаю, який потужно відновлює свою економічну та політичну могутність.
Можливо, причина цього успіху і в тому, що привабливість книжки як джерела мудрості в Китаї була настільки сильною, що попри всі випробування, які випадали на долю китайців: війни, неврожаї, повені, епідемії, землетруси тощо, завжди були люди, для яких книжкова мудрість та бажання залишити її нащадкам були понад усе, часто навіть дорожчим за власне життя!
Це те, чого нам, українцям, варто запозичити в китайського народу: книжка це не лише явище культури – це та опора, що підтримує людину на межі цивілізованості та людяності, той феномен, який має пряме відношення до здатності людини змінити дійсність та змінитися самій через тонке духовне зусилля, що пізнається через текст канону.
Сподіваємось також, що через ознайомлення з тим, як упродовж століть китайці вивчали та зберігали свої найважливіші тексти – канони, українці поступово повернуться до власних традицій шанобливого ставлення до книжки як засобу просвіти, навчання та виховання.
Зрозуміло, що у виданні, яке є першою працею-узагальненням в Україні на цю тему, можливі фактичні помилки, відповідальність за які, звісно, несу я, як автор. Але буду вдячний за доброзичливу критику від уважних читачів, щоб їх виправити. Писати авторові можна на електронну адресу: r_moskal@ukr.net.
У добру путь, читачу!
З пошаною, автор
2. Формування системи китайських канонів та китайського канонознавства
Китай – давня цивілізація високої книжної культури, найдавніша з тих, що неперервно існують донині.
Згідно з традиційною історіографією, китайська державність починається від правління п’яти імператорів: Хуан-ді, Чжуань-сюя, Ді-ку, Яо і Шуня, через Три династії – Ся, Шан-Інь (XVII–XI ст.) та Чжоу (XI–III ст. до Р. Х.) до імперії Цінь (221–206 рр. до Р. Х.), коли розпочався власне імперський період історії Китаю.
Сучасні археологічні дослідження додають наукового обґрунтування цій теорії, визнаючи, що держава Інь, яка існувала з XIV ст. до Р. Х., була цілком історичним державним утворенням.
Тим часом епоха Чжоу виникла внаслідок завоювання Інь народністю чжоусьці, що датується періодом з 1137 по 911 рр. до Р. Х., які й успадкували культурні досягнення завойованого ними народу (зокрема, йдеться про писемність та значною мірою офіційний релігійно-ритуальний комплекс Інь).
Чжоуську епоху поділяють на два основні періоди: Західне (Раннє) Чжоу (XI ст. – 770 р. до Р. Х.) та Східне (Пізнє) Чжоу (770–221 рр. до Р. Х.).
Другий період Чжоуської епохи, своєю чергою, поділяють на два історичні етапи: Чунь цю («Весни та осені», 770–475 рр. до Р. Х.) та Чжань го («Війни царств», 475–221 рр. до Р. Х.).
Саме в епоху Західного Чжоу сформувались тексти, що згодом китайці назвали канонами: в них було зафіксовано ціннісні, духовні, релігійні, філософські, етичні тощо засади китайської цивілізації.
Китайські літературні пам’ятки, що з плином тисячоліть визнані китайською традицією як канони, справили фундаментальний вплив на становлення, розвиток та збереження китайської цивілізації у просторі й часі. Власне, саме ці надбання об’єднують різноманіття простору китайської ойкумени – з різними народами, традиціями, мовами тощо в єдину китайську цивілізацію.
Читать дальше