Роман Москаль - Тринадцятиканоння. Тексти, що створили цивілізацію

Наприкінці епохи Тан сталася ще одна важлива подія для китайської культури: сформувалося «Дванадцятиканоння» (без «Мен-цзи»), як останній етап перед остаточним формуванням нормативної системи китайських канонічних текстів – «Тринадцятиканоння». Це сталося вже в наступну епоху Сун (960–1279).

Якщо проаналізувати це зібрання канонів, то можемо переконатися, що до нього входять твори найрізноманітнішої тематики – філософські, релігійно-етичні, дидактичні, історичні, художні, філологічні тощо, що й давало змогу китайській державі за допомогою цих текстів готувати якісні бюрократичні кадри, компетентні в різних галузях суспільного життя, наділені ефективними алгоритмами управлінського мислення для впливу на соціальну реальність:

1. «Канон Змін» – « І цзін » або « Чжоу і »;

2. «Канон [історичних, документальних] писань» – « Шу цзін »;

3. «Канон поезії», «Канон пісень», «Канон віршів» – « Ши цзін »;

4. «Ритуали [епохи] Чжоу» – « Чжоу лі »;

5. «Зразкові церемонії та правила благопристойності» – « І лі »;

6. «Записки про правила благопристойності» – « Лі цзи »;

7. «[Літопис весен та осеней] з коментарями Цзо» – «[Чуньцю] Цзо чжуань »;

8. «[Літопис весен та осеней] з коментарями Ґун’яна» – « [Чуньцю] Ґун’ян чжуань »;

9. «[Літопис весен та осеней] з коментарями Ґуляна» – « [Чуньцю] Ґулян чжуань»;

10. «Обмірковані висловлювання» – « Лунь юй »;

11. «Канон синівського шанування» – « Сяо цзін »;

12. «Наближення до класики» – « Ер’я » (перший у Китаї тлумачний словник).

Важливою особливістю завершального етапу формування базової системи китайських канонів – «Тринадцятиканоння» є те, що за коментарями вчених епохи Хань було визнано найвищий статус канонів.

До IX ст. книжки розмножували лише переписуванням, що, звісно, вимагало багато часу та зусиль. Інколи переписування великого твору тривало роками, а то й десятиліттями.

В епоху Тан книжка стала дещо поширенішою та доступнішою: в VII–VIII стст. з’явився окремий прошарок людей, які переписували книжки на продаж. Також у цей період у Китаї відкрилися перші книжкові крамниці.

Та все одно книжки були рідкістю і коштували дуже дорого. Щоб отримати примірник тієї чи тієї книжки, або замовити її переписування для власних потреб, потрібно було витратити величезні зусилля, особливо приватним особам, та значні кошти.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Дуньхуан – місто-оаза серед пустелі у одноіменному повіті провінції Ганьсу, свого часу важливий пункт на Великому шовковому шляху, де розташований комплекс буддистських печер. У 1900 р. у одній із печер, що була замурованою з XI ст. даоським монахом Ван Юаньлу, було знайдено величезну бібліотеку манускриптів IV–XI стст. з буддистськими, конфуціанськими, даоськими канонами, а також книжками з політики, економіки, географії, медицини, математики тощо. Значну частину манускриптів було вивезено до Франції, Англій, Росії, США. На основі цих текстів розвивається окремий напрям наукових досліджень – дуньхуанезнавство.

Чжан – 3,2 м; чі – 32 см.