В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

Оборотов Ю. Н. Традиции и обновление в правовой сфере: вопросы теории (от познания к постижению права) : Монография. — О.: Юридична література, 2002. — С. 36

Семіотика // Філософський енциклопедичний словник / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України / За ред. В. І. Шинкарука. — К. : Абрис, 2002. — С. 575.

Семиотика // Философский словарь. Под ред.. М. М. Розенталя. Изд. 3-е. — М. : Политиздат, 1972. — С. 361.

Геґель Г. В. Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство / пер. з нім. Р. Осадчука та М. Кушніра. — К. : Юніверс, 2000. — С. 17 (далі - «Філософія права», або «Основи»). Те саме: Философия права. — М., 1992. — С. 13.

Див., напр.: Костенко О. Б. Становлення гегелівського розуміння діалектики громадянського суспільства та держави (шлях Г. В. Ф. Гегеля до «Філософії права»): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 22 с.; Ставченко С. В. Філософське осмислення трансформації держави (істори- ко-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 18 с.; Пашков А. С. Вчення про громадянське суспільство в філософії права Гегеля: автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2007. — 19 с.; Тюгашев Е. А. «Капитал» К. Маркса и «Философия права» Г. Гегеля: методологические и онтологические параллели // Вестник Новосиб. гос. ун-та. Серия: Право. — 2005. — Т. 1. Вып. 1. — С. 29-33.

Філософія права. — С. 87.

Філософія права. — С. 98.

Перед викладом основного матеріалу зробимо кілька застережень. Аналіз поглядів певного мислителя - специфічне наукове завдання, зумовлене певними чинниками. Такий аналіз аксіоматично неповний, оскільки він тематично вибірковий та спирається лише на відомі, зазвичай друковані, джерела; не автентичний та неавторизований, оскільки не подається автором; історично детермінований, оскільки зумовлений поглядами мислителя на певні (в його часи існуючі) історичні умови, специфічні для його досвіду, місця проживання і діяльності тощо, а також їх зв'язку з власним походженням і формуванням як особистості та діяльності як професіонала.

Відзначимо, що Гегель народився в 1770 році в столиці Вюртемберзькрго князівства (Штутгарт) у сім'ї секретаря казначейства. Його батько, виходець із протестантської родини, вигнаної з Австрії в період Контрреформації, зробив службову кар'єру, ввійшовши до стану вищого чиновництва. Це, не могло світоглядно не позначитися на майбутньому філософові. Погляди Гегеля на суди та зокрема діяльність тогочасних судів як «германських» державних установ, якщо й можна назвати критичними, то лише з означенням «помірковано критичні». Істотним є й те, що Гегель перебував на державній, публічній службі, під опікою якої були (і залишаються) університети, де він працював. Зрештою, й праця Гегеля «Філософія права» вийшла під час його перебування на публічній службі, коли він обіймав посаду професора та, певний час, ректора Берлінського університету тоді впливового прусського князівства, з міністерським керівництвом якого він був у приязних стосунках.

Філософія права. — С. 145.

Костенко О. Б. Становлення гегелівського розуміння діалектики громадянського суспільства та держави (шлях Г.В.Ф.Гегеля до «Філософії права»): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 22 с.

Огляд подано за: Нерсесянц В. С. Философия права Гегеля. - М., 1998. - С. 13.

Гегель. Работы разных лет. — М., 1970. — Т. 1. — С. 230.

Нерсесянц В. С. Философия права Гегеля. — М., 1998. — С. 14.

Основи. — С. 199.

Основи. — С. 198.

Основи. — С. 190.

Основи. — С. 198.

Нерсесянц В. С. Философия права Гегеля. — М., 1998. — С. 29.

Гегель. Работы разных лет. — М., 1970. — Т. 1. — С. 524.

Там само. — С. 529.

Там само.

Там само.

Там само. — С. 524.

Там само.

Там само. — С. 525.

Гегель. Работы разных лет. — М., 1970. — Т. 1. — С. 541.

Основи. — С. 194.

Монтеск'є в праці «Про дух законів» (1748) писав: «У кожній державі є три види влади: влада законодавча, влада виконавча, що відає питаннями міжнародного права, і влада виконавча, що відає питаннями права цивільного. Через першу владу государ або установа створює закони, тимчасові або постійні, і виправляє або відміняє існуючі закони. Через другу владу він оголошує війну або укладає мир, посилає або приймає послів забезпечує безпеку, запобігає нашестю. Через третю владу він карає злочини і вирішує зіткнення приватних осіб. Останню владу можна назвати судовою, а другу - просто виконавчою владою держави... У більшості європейських держав встановлений помірний устрій правління, тому що їх государі, володіючи двома першими властями, надають своїм підданим відправлення третьої». Монтескье Ш. Л. Избранные произведения. — М., 1955. — С. 290-291.