В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

Основні праці Є. Ерліха було тематично зумовлено його життєвим середовищем. Як відзначав Роско Паунд, який дав високу оцінку доробку вченого, саме життя підказало Ерліху що досліджувати. Він відзначав, що «Ерліх мав винятково сприятливе дослідницьке середовище й цим уміло скористався» (Pound Roscoe. An Appreciation of Eugen Ehrlich // Harvard Law Review. — 1922/23. — № 36. — P. 130-131). Не випадково, очевидно, ним обрано й тему джерел права, їх застосування. Спостерігаючи за життям багатонаціональної Буковини та Галичини, у яких етнічні групи прагнули зберегти культурну ідентичність, Ерліх помітив, що не всі норми чинного законодавства застосовуються або виконуються; існує чимало відносин, які взагалі не врегульовані законодавством, зате діють і часом застосовуються судами інші норми, вироблені у процесі співжиття - «живе право», як його згодом назвав Ерліх. Яким є це «право», як судді знаходять його? «Цим питанням, - писав Ерліх в автобіографії, - я займаюся ще починаючи з опублікованих мною 1888 р. статей про прогалини в праві, а згодом доповідей про вільне правознаходження й вільне правознавство, однак й більшість інших праць тією чи іншою мірою пов'язані з цією тематикою» (Aus den letzten Jahren im Leben und Schaffen von Eugen Ehrlich // Jus humanum. Grundlagen des Rechts und Strafrecht. Festschrift fur Ernst-Joachim Lampe zum 70. Geburtstag. — Berlin, 2003. — S. 201).

Друкована наукова спадщина Ерліха - більше 70 праць. Серед основних монографій відзначимо «Основи соціології права» (1913), «Юридична логіка» (1917, 1918 - окремою книгою), які неодноразово перевидавалися, перекладалися іноземними мовами. Слід відзначити й такі праці, як «Про прогалини в праві» (1888), «Вільне правознаходження та вільне правознавство» (1903), «Соціологія і юриспруденція» (1906), «Про живе право» (1911), «Соціологія права» (1922) . Вчений не завершив працю «Теорія суддівського правознаходження» (частково її опублікувавши 1917 р.). Ерліх видав і низку праць, присвячених іншим правознавчим, соціально-культурним, політичним питанням (наприклад, «До питання про навчання жінок» (1895), «Міжнародне приватне право» (1906), «Завдання соціальної політики на австрійському сході» (1916, 4-е вид.), «Національні проблеми Австрії» (1917), «Бісмарк та світова війна» (1920)). Повне зібрання праць Ерліха могло б скласти кілька томів. Посмертно опубліковано дві збірки його праць: «Право і життя» (1967), «Закон і живе право» (1986) - обидві за редакцією М. Ребіндера. Чимало праць Ерліха перекладено англійською (зокрема науковою подією став переклад 1936 р. «Основ соціології права» - Паунд назвав її «однією з видатних книг покоління» (Pound Roscoe. Jurisprudence. — 1959. — Vol. I. — P. 335), низку японською. Часописом «Проблеми філософії права» у 2005 році, за даними автора, вперше після 1911 р., публікується переклад низки праць Ерліха українською мовою.

Ерліх Евген. Про живуче право // Правничий вісник. — 1911. — № 3-4. — С. 2. (Німецькою мовою: Die Erforschung des lebendes Rechts, Schmollers Jahrbuch fur Gesetzgebung, Verwaltung und Volkswirtschaft im Deutschen Reich. — 1911. — 35, l. — S. 129-147). Див. також адаптований передрук українською мовою: Про живе право // Проблеми філософії права. — 2005. — Т. ІІІ. — № 1.

Ehrlich Eugen. Soziologie und Jurisprudenz. — Aalen: Scientia Verlag, 1973. — S. 7.

Ерліх Евген. Про живуче право // Правничий вісник. — 1911. — № 3-4. — С. 5.

Moyer S. David. Anthropology // The Philosophy of Law: An Encyclopedia / G. B. Grey (ed.). — New York & London: Garland Publishing, 1999. — Volume I. — P. 40-43; Pospfsil Leopold. Anthropology of Law: A Comparative Theory. — New York, Harper & Row, 1971. — ХІІІ, 385 p.

Ehrlich Eugen. Grundlegung der Soziologie des Rechts. 4 Aufl. / durchges. u. hrsg. von Manfred Rehbinder. — Berlin: Duncker & Humblot, 1989. — S. 13.

Ibid. — S. 330.

Ziegert Klaus A. Sociological Jurispru-dence // The Philosophy of Law: An Encyclopedia / G. B. Grey (ed.). — New York & London: Garland Publishing, 1999. — Volume II. — P. 814.

Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления. — Харьков: Право, 2002. — С. 59-60.

Козловський А. А. Право як пізнання: вступ до гносеології права. — Чернівці: Рута, 1999. — С. 236.

Там само.

Aus den letzten Jahren im Leben und Schaffen von Eugen Ehrlich // Jus humanum. Grun-dlagen des Rechts und Strafrecht. Festschrift fur Ernst-Joachim Lampe zum 70. Geburstag. — Berlin, 2003. — S. 203.

Foullkes Albert S. On the German Free Law School (Freirechtschule) // Archiv fur Rechts- und Sozialphilosophie. — 1969. — № 55. — S. 377; Neues uber Leben und Werk von Eugen Ehrlich // Festschrift fur Helmut Schelsky zum 65. Ge- burtstag. — Berlin, 1978. — S. 408.

Raiser Thomas. Das lebende Recht: Rechts-soziologie in Deutschland / 3., ueberarb. Aufl. — Baden-Baden : Nomos-Verl.-Ges., 1999. — S. 94.

Копоть В. О. Американський правовий реалізм як один із напрямів концепції правового реалізму // Часопис Київського університету права. — 2005. — № 4. — С. 41-46.