В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

Див., напр., правовий реалізм характеризовано, як філософсько-правову течію: Копоть В. О. Концептуальні основи правового реалізму: автореф. дис... канд. юрид. Наук: 12.00. 12 / Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К., 2008. — 15 с.

Філософія права: проблеми і підходи (за заг. ред. П. М. Рабіновича). — Л., 2005. — С. 14.

Рабінович П. М. Конституційне судочинство як інструмент тлумачення законодавства відповідно до соціальних потреб і змін // Вісник Конституційного Суду України. — 2007. — № 1. — С. 37.

Raz Joseph. Human Rights in the Emerging World Order // Transnational Legal Theory. — 2010. — №1. — P. 44. Див. переклад: Раз Дж. Права людини в новому світовому порядку // роблеми філософії права. — 2011. — Т. VIII-IX (переклад з англійської В. С. Бігуна).

Більш детальні сучасні огляди дискусії про розмежування права та закону, див. наприклад: Алаіс С. І. Проблема праворозуміння в основних школах права: Дис... канд. юрид. Наук: 12.00.01 / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2003. — 203 арк. («юридичний тип праворозуміння базується на розмежуванні права і закону, а легістський — на ототожненні. В цьому і полягає їх принципова відмінність. По суті, саме для юридичного типу праворозуміння питання «що таке право?» є справжньою проблемою. Для легістського типу праворозуміння (легізму) такої проблеми не існує, адже право для нього — це вже офіційно встановлені, законодавчо закріплені правила поведінки» (С. 17); Кравець В. М. Типи праворозуміння як методології основних філософсько-правових дискурсів: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2003. — 179 арк. («Другий рівень праворозуміння обумовлений ототожненням чи розмежуванням права і закону, охоплюючи перераховані вище концепції першого рівня. У межах такого підходу В. Нерсесянц пропонує позначити принципову відмінність між двома протилежними типами праворозуміння - юридичним (від jus - право) і легістським (від 1ех - закон). Виходячи з розрізнення права і закону, його співвітчизник В. Четвернін також виділяє два типи праворозуміння, позначивши їх, на відміну від В. Нерсесянца, як позитивістський і непозитивістський»). Копоть В. О. Концептуальні основи правового реалізму: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Київський національний ун-т внутрішніх справ. — К., 2008. — С. 6, 14. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2008/08kvoopr.zip(«доктринально закріплено принцип тотожності права й закону, водночас у реальному житті вони не співпадають»). «Сьогодні наявні два полярні методологічні підходи до дослідження права, які ґрунтуються на виключно однобічному аналізі і тому можуть бути оціненими як невиправдані відхилення від наукового обгрнутованого та виваженого розуміння змісту права. Перший з низ полягає у беззастережній прихильності до укоріненого з минулих часів, проголошеного ще у ХІХ столітті англійським юристом Джоном Остіним позитивістського ототожнення права і закону... Інший, не менш однобічний підхід, полягає у зведенні права виключно до природних прав людини, намаганні обґрунтувати непотрібність або необов'язковість їх відображення у законодавстві, запереченні або недооцінці впливу державної влади на складні та багатоаспектні процеси правоутворення та реалізації права» (Тацій В. Я. Методологічні проблеми правової науки на етапі формування правової, демократичної, соціальної держави // Методологічні проблеми правової науки. Матеріали міжнарод. наук. конф. Харків, 13-14 грудня 2002 р. — Х., 2003. — С. 7).

Нерсесянц В. С. Философия права. — М., 1998. — С. 11.

Поширена в англосаксонському праві та юридичній літературі термінологія «питання факту» («суд факту» — court of fact) і «питання права» («суд права» — court of law) увійшла й до процесуального права і юридичної літератури України. Див., напр.: ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку».

Див., напр., Чернушенко Є. А. Апеляційне оскарження в цивільному процесі України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одес. нац. юрид. акад. — О., 2004. — С. 7, 12.

Наприклад, колишній Голова Верховного Суду України в одному із інтерв'ю назвав себе «законником». Примаченко О. Василь Маляренко: «Чутки про тотальну корупцію в судах дещо перебільшені» // Дзеркало тижня [Електронний ресурс]. — 2005. — № 22 (550). — 11-17 червня. — Режим доступу: http://www.dt.ua/1000/1050/50294