Віталій Карпенко - Три президенти, яких я знав особисто

Здесь есть возможность читать онлайн «Віталій Карпенко - Три президенти, яких я знав особисто» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Биографии и Мемуары, Публицистика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Три президенти, яких я знав особисто: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Три президенти, яких я знав особисто»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Статья из журнала "Універсум" 2010 09-10, 11–12
Віталій Карпенко, Заслужений журналіст України, головний редактор популярної газети «Вечірній Київ» в 1985–2000 роках, яка ще за рік до відновлення Незалежності України стала незалежним часописом, а нині професор, завідувач кафедри журналістики університету «Україна» до свого сімдесятиріччя (3 березня 2011 р.) готує до видання спогади про своє непросте, часом драматичне життя.
Пропонуємо три есеї з майбутньої книги, присвячені першим трьом президентам Незалежної України, з яким йому доводилося спілкуватися. Звичайно, це не політичні портрети, а суб’єктивні враження та роздуми. Певно, цим і цікаві.

Три президенти, яких я знав особисто — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Три президенти, яких я знав особисто», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

—Леоніде Даниловичу, я вам вiрю, я знаю, більше того я з вами спілкувався…

Кучма: — (нерозбірливо)… Ви знаєте, що я не боюся спілкуватися з жодною політичною силою. Бо я вважаю, що. ..(нерозбірливо).

— Леоніде Даниловичу, я скажу вам відверто, що інтелiгенцiя, на мій погляд, розуміє складність вaшої ситуації i тиски з різних бoкiв різних політичних сил. Тому президент має бути дипломатом. Ми від вас i не вимагаємо якоїсь прямолінійності, безпосередньо відвертої реакції. Але в цілому, в загальному є позиції, в яких ми вас готові підтримати. I ми хотіли б, щоб на принципові peчi у нас була спiльнiсть поглядів. Ми розраховували — про це сказав Iван Федорович Драч, — що сьогоднішня розмова буде конкретною, у pycлi ідей Конгресу інтелігенції. Там ухвалена конкретна постанова з цілком конкретними вимогами до влади i, до peчi, висловлена пропозиція — хочу її повторити, гадаю ви її пiдтримаєте, — щоб створити двосторонню комiciю для розгляду наших вимог. Ви делегуєте від уряду вiдповiдальних ociб, котpi можуть вирішувати, ми, від Конгресу — представників інтелiгенцiї. Щоб вони сіли разом за стіл, взяли ті вимоги i подивилися, що з них можна зробити сьогодні, а що можна залишити на завтра…

Дуже велику тривогу викликає те, що у нас діється в інформаційному npocтopi. Biн не наш i ми його втрачаємо. Маю на yвaзi i електронні, i друковані засоби масової інформації. Зараз, мабуть, не час говорити в деталях, однак, керуючись професійними інтересами, хочу сказати два слова про пресу. Слід визнати, що за вci роки незалежності ніхто не зробив для преси більше, ніж ви. Та все-таки вжиті заходи є половинчастими. Тут потрібні кардинальні підходи i насамперед треба позбутися залежності від російського паперу. Ви знаєте…

Кучма: — Є урядова програма..

— Вона не виконується. Ви навіть виділили свого часу, пам’ятаєте, у вашу бутність прем’єром — валютні кошти на реконструкцію Жидачівського комбінату. Але вони, цi кошти, за призначенням не потрапили, були тільки на пaпepi…

Кучма: (нерозбірливо).

— І ще одне. Є чутки, що Жидачівський комбінат хочуть відати у зapyбiжні руки. Цього допустити ніяк не можна. Зважаючи на загальнодержавне значення цього підприємства — воно може на сто відсотків забезпечити потреби України у газетному пaпepi, його треба залишити хоча б тимчасово у державному cектоpi. Якщо ж приватизувати, то конче за участю держави (через Мінпресiнформ, скaжiмo) та редакцій української преси…

Кучма: — Я прошу Фонд державного майна — представник тут є — вiзьмiть, будь ласка, до уваги.

—…Комбінат був у списках об’єктiв, якi не пiдлягали приватизації, а тепер чиїмись зусиллями з’явився у списках тих підприємств, що приватизуються…

Дуже важливо було б, якби редакціям, якi paнiшe входили до структури компартiйних видавництв, передали безкоштовно, або, в крайньому випадку, в довготривалу оренду з правом викупу примiщення, які вони займають. Це стосується тільки тих редакцій, якi входили до складу видавництв i чиї прибутки йшли у партійний бюджет, з якого й фінансувалося будівництво та оснащення цих видавництв.

Кучма: — А сьогоднi вони в орендi?

— Hi. Зараз дiє розпорядження колишнього Держкомпреси, за яким цi примiщення закрiплюються за редакціями, але залишаються державною власністю. Тобто питання повністю так i не вирішене…

(Нерозбiрливий голос Табачника iз зали).

— Hi, там трiшки не так…

Кучма: (Нерозбiрливо, але з контексту діалогу зрозуміло, що президент підтримав цю пропозицію).

—Дякую… Частково преса звільнена вiд сплати податку на додану вартiсть… Якби ж влада стимулювала українськомовнi видання — адже будуємо національну державу…

Кучма: — Я не заперечую… Тільки за oднiєї умови — щоб не займались комерційною дiяльнiстю, яка зводить нанівець усю позитивну ідею…

— Я абсолютно згоден з вами…

Кучма :Бо коли починають займатися …(нерозбiрливо) торгівлею горілкою, тютюном там, то добра ідея пропадає…

— Я не маю змоги говорити детально, але про одне питання хотілося б, щоб ви знали. Українське книговидання перебуває нині у критичному стані. Попри інші причини, бідa ще й у тому, що кошти, які виділяються на державну програму книговидання, розпорошуються по piзних мiнiстерствах. Їx треба було б сконцентрувати в одному місці…

Кучма: — Абсолютно віpно…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Три президенти, яких я знав особисто»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Три президенти, яких я знав особисто» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Три президенти, яких я знав особисто»

Обсуждение, отзывы о книге «Три президенти, яких я знав особисто» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x