І все ж заради справедливості слід відзначити, що Л. Кучма, особливо пізніше, коли був обраний президентом, більше, глибше та ефективніше займався проблемами засобів масової інформації, ніж його попередник на найвищому державному посту Л. Кравчук — частіше спілкувався з журналістами, проводив наради безпосередньо на головному поліграфкомбінаті, збирав редакторів регіональних газет тощо. Це було дещо дивним, оскільки Л. Кучма чистий технар, а Л. Кравчук професійний ідеолог і, здавалось би, кому, як не ідеологові, більше перейматися проблемами такої специфічної ідеологічної галузі, якою є преса. Щоправда, і політика Л. Кравчука щодо преси, і політика Л. Кучми практично не давала відчутних результатів, внаслідок чого були допущені прорахунки, які негативно позначились на інформаційному суверенітеті України. Більше того, за Кучми посилилися репресії проти преси та журналістів, відновився різновид цензури у вигляді сумно відомих «темників», які «радили», що і як треба висвітлювати.
Після широких зборів української інтелігенції, які президент необачно проігнорував, він усе-таки змушений був зустрітися з їх ініціаторами, тобто з оргкомітетом. Я вже згадував, що мені там вдалося взяти слово. Здається, мій виступ не залишив президента байдужим — він кілька разів перебивав мене, або підтримуючи, або даючи доручення присутнім на зустрічі посадовим особам. І тут я у вічі сказав про те, про що говорили всі позаочі. Я прихопив з собою та увімкнув на трибуні диктофон, і маю запис і свого виступу, реплік президента, щоправда, останні не завжди добре зафіксовані з відстані. Подаю розшифрований аудіозапис.
— Шановний Леонiде Даниловичу! Шановнi колеги!
Як член оргкомітету можу підтвердити, що Конгрес української iнтелiгенції збирався для того, щоб консолідувати націю і патрiотичнi сили, допомогти президентові в ефективному проведенні економічних реформ. Це зовсім не опозиція, а на підтримку дій президента, спрямованих на утвердження української державності. Хоча може перейти в опозицію, якщо президент…
Кучма:— Піде в інший бік…
—Так, якщо піде в інший бік… Шановний Леоніде Даниловичу, сьогоднi висловлювався погляд зверху, а я хочу вам сказати про погляд знизу…
Кучма:Прошу пробачити, я розумiю так: що ми цей Конгрес повиннi були (нерозбiрливо) . Фактично я спочатку взагалі трішки, прошу вибачення, переплутав пленум творчих спілок iз Конгресом, i я (нерозбірливо) був на цьому пленумi (нерозбірливо) . lнтелігенцiя не може бути поза суспільством, поза владою. Якщо бути… (нерозбірливо) … то треба i працювати разом… а не відкидати… (нерозбірливо). I я думаю, що було б набагато все ... (нерозбірливо).
—Леоніде Даниловичу, я дуже дякую — ви висловили те, що і я xoтів сказати… Чому інтелiгенцiя збиралася окремо, там, у тому палацi, а не тут у президента? В цьому є i ваша вина, маю на oцi вашу адміністрацію. Нам би треба було працювати разом. Інтелігенція готова підтримати президента, а не комуно-соцiалiстичну більшість у Верховнiй Paдi. Кажу вам те, що говорять у низах…
Кучма:Ви бачите, я… (нерозбірливо).
— Безумовно…
Кучма:—…зрозуміло… (нерозбірливо).
— Леонiде Даниловичу, вас ніколи не пiдтримають комуно-coціалісти. Вони першими будуть виступати проти вас. Вас не пiдтримають i npaвi крайнi також. У вас повинна бути надiйна основа, i такою основою у суспiльствi може стати інтелігенцiя. І та структура, та громадська організація, яку ми хочемо створити. Повірте, ми хочемо тільки допомогти вам у проведенні реформ, бо іншого шляху не бачимо. І якщо iнодi лунає критика на адресу президента i виконавчої влади, то для цього є певні причини…Повірте — це стара істина — обiпертися можна на те, що чинить oпip. Не завжди тi, хто вас хвалить, хто вас підносить i так далi — зичать вам добра…
Кучма: (нерозбірливо, cмix у зani) От тепер я буду знати ... (нерозбірливо).
— І ще я хочу сказати, Леонідe Даниловичу, не дуже приємнi слова, хоч, може, i не слід їx говорити напередодні свят… Про те, що говорять низи. Що ви ізольовані від інтелігенції, від народу. Що до вас не доходить об’єктивна інформацiя, що вона фільтрується вашим оточенням. Що вам важко — я розумію: президент зайнятий i не може зустрічатися з кожним громадянином, але знайти можливість для спілкування з інтелiгенцiєю, звичайно, можна i треба…
Кучма:— Я хочу перед усім чесним народом сказати: я нікому ще не відмовив. Можете подивитися на мій розпорядок, мій графік… (нерозбірливо) . Я нікому ще не відмовив, хто б яке становище у суспільстві не займав… (нерозбірливо) . Хто б не телефонував, я обов’язково зв’яжуся. I зворотний зв’язок завжди є …(нерозбірливо) . Якщо є бажання, будь ласка, частіше дзвоніть…
Читать дальше