Добридень, сусіде! Сміховинки

Взяв у нього корову. Селянин ждав, ждав. Не шле бог десятерицею. Одного разу, коли попів наймит гнав з пасовища худобу і селянинова корова зайшла у його двір, а за нею і всі попові, він і загнав їх у свою загороду.

Приходить піп і каже:

— Випусти моїх корів!

А селянин відповідає:

— Не твої корови. Це мені бог десятерицею послав.

143. Лікар: — Чи були ви зі своєю хворобою ще в кого-небудь?

Хворий: — Так, у аптекаря, просив поради. Лікар: — Ну то уявляю, яку він вам дурницю порадив!..

Хворий: — Він радив до вас піти...

144. — Звідки йдеш такий заплаканий?

— Від зубного лікаря. Рвав зуби.

— Бідолаха! А скільки він вирвав?..

— Шість крон!

145. — Щось мені не подобається оцей ваш кашель,— сказав лікар хворому.

— Прошу дуже, вибачте, але я краще не можу,— відповів хворий.

146. — Скільки мертвих? — запитує лікар,

— Дев'ять,— відповідає черговий.

— Як? Я ж десять рецептів виписував!

— Але, прошу пана доктора, десятий не захотів ліки приймати.

147. — Люба жіночко, не дивуюсь, що хворієте. У вашій квартирі, напевно, бактерії.

— Звідки ж їм узятися, коли я цілий рік ні вікон, ні дверей не відчиняла!

148. Лікар: — Як у вас з апетитом?

Хворий: — Часом маю, часом ні.

Лікар: — А коли ж не маєте апетиту?

Хворий: — Якщо перед тим добре попоїм.

149. Хворий перевертається з одного боку на другий: блоха не дає спокою.

— Не розумію,— бідкається хворий,— якщо й вона хвора, то чому так сильно кусає, а якщо здорова, то що глядає у лікарнянському ліжку?

150. Жінка виграла на тоталізаторі десять тисяч. Дуже зраділа, але боялася сказати чоловікові, щоб той від радості не дістав розрив серця. Прийшла до лікаря й радиться, що їй робити.

— Надішліть чоловіка до мене, я його підготую,— каже лікар.

Прийшов чоловік, лікар завів розмову здалеку, а потім питає:

— Що ви, чоловіче, зробили б, коби виграли на тоталізаторі десять тисяч?

— Я? П'ять тисяч дав би вам, пане доктор...

Лікар, як почув, дістав розрив серця.

151. — Пане лікарю! Що мені робити? Жоні щораз гірше.

— А п'явки не допомогли?

— Та ні! Три ледве з'їла, а більше не хоче,

152. — Лікарю, який стан мого здоров'я?

— Задовільний. Одна нога, правда, трохи напухла, але це мене не хвилює...

— Звичайно! І мене б не хвилювало, якби у вас нога напухла.

153. Лікар: — Не таке велике діло ліки випити. Думайте, що то пиво...

Хворий: - Але, докторе, не краще б було пити пиво і думати, що то ліки?..

154. Лікар на квартирі у хворого.

— У вашій хаті пахне горілкою.

— Прошу пана лікаря, я беру її на хворого зуба.

— А давно він у вас болить?

— Та від самого дитинства...

155. Понеділок. Зустрілися знайомі.

— Як, ти перестав пити пиво?

— Мусив!

Лікар заборонив. Субота. Зустрілися знову.

— П'єш? А тобі ж лікар заборонив!

— Так, але той лікар учора помер.

156. Мішко Фігляр відвідав хворого товариша. Господиня налила чарку слив'янки і припрошує його:

— Випийте за здоров'я мого чоловіка!

Мішко випив. Після подивився на хворого товариша і каже:

— Ну й мізерний він у вас, бідолаха. Дозвольте випити ще одну чарку!

157. — Що, Петре, звільнив тебе лікар од роботи?

— Де там! Сьогодні якраз чергує окуліст, а в мене поперек болить. Що він у попереку розуміє?

— О! Він по очах видить, хто хворий.

158. — Пане лікарю! Не знаю, як вам і дякувати за ваші дорогі ліки.

— Дуже радий, що вам допомогло. А скільки пляшечок ви прийняли?

— Я, слава богу, жодної. Але тітка і від однієї віддала богові душу. Тепер я повний спадкоємець її маєтку.

159. — Учора був на лекції з медицини й дізнався, що цілуватися не зовсім корисно. Ти віриш?

— Цілком. Учора я поцілував директорову доньку, то втратив два зуби й посаду...

160. — Василю, а у мене вчора вирвали зуб.