Добридень, сусіде! Сміховинки

— Пане лікарю, мені страшно болить голова.

— А давно вже?

— Від народження.

— А до того таких проблем у вас не було?

181. Молода жінка прийшла до лікаря і скаржиться на головні болі, безсоння та інші недуги. Лікар оглянув її, після чого каже:

— Можу вам, панночко, рекомендувати лише один лік... Гм... Словом — чоловіка. Виходьте заміж!

— Це дуже тяжко, пане доктор. Як тільки познайомлюся з якимось чоловіком і проговорюся, що маю трьох дітей — знайомству й кінець.

182. — Пане доктор! — звертається стурбований батько до лікаря.— Ходіть швидше, бо дочка проковтнула золоту монету!

— А скільки їй?

— Вона з 1856 року.

183. — Докторе,— говорить батько по телефону,— у мого сина скарлатина...

— Так, я знаю, бо вчора був у вас,— відповідає лікар.— Лиш не пускайте його до інших і...

— Але ви не розумієте мене,— продовжує схвильовано батько,— він поцілував нашу служницю.

— Це вже гірше. У такому разі її теж треба ізолювати.

— Докторе, але, на жаль, я теж поцілував її.

— Гм. Справа дуже ускладнюється. То ви тоді теж заразилися.

— Так, а після того я поцілував жінку.

— Чорт вас візьми! — скрикнув лікар.— То виходить, що я теж заражений!

184. Лікар питає пацієнта:

— Яка була ваша найбільша вага?

— Сто кілограмів.

— А найменша?

— Три.

185. Іштван Клераб тяжко захворів. Його відвідав приятель, який сердечно привітався з ним і відразу ж запитав:

— Ну, як почуваєш себе, Іштванку?

— Гірше, як учора, але ліпше, ніж завтра.

186. Кінозірка в лікаря:

— Докторе, роздягатись?

— Ні. Я тільки вчора бачив вас на екрані.

187. Дівчина, покидаючи лікарню після операції апендициту:

— Скажіть, будь ласка. Чи видно буде місце розтину?

— Це залежить виключно від вас.

188. В середині листопада випав сніг. Хірург викликав до себе завгоспа і каже:

— Придбайте кілька тонн гіпсу, починається лижний сезон.

189. Аптекар наздогнав на вулиці чоловіка:

— Вибачте. Ви просили аспірин, а я помилково дав вам ціанистий калій...

— Ну то й що?

— Він же дорожчий на три форинти!

190. — Дядю, руки в мене цілком загоїлись?

— Так, синку. Навіть на роялі зможеш грати!

— О, як добре, бо досі я не вмів грати на роялі.

191. — Пане лікарю, я дуже переживаю за свого синочка. Цілими годинами сидить і ліпить з глини паляниці.

— Нічого страшного. Така поведінка властива хлопчикам.

— Можливо, але дружина йому погрожує розлученням.

192. Лікар до пацієнта:

— Найкраще, що можу порадити,— довге перебування на морі. Маєте на це можливості?

— Чому ж ні? Я працюю матросом.

193. Лікар до пацієнта:

— Ви не повинні стільки пити, Алкоголізм передається у спадок.

— Знаю, але я маю шестеро дітей, то й припаде на одного не так багато.

194. — Не смійте вживати алкогольних напоїв! Про це я вам говорив ще торік.

— Пам'ятаю, докторе, але я думав, що за той час медицина зробила якийсь крок уперед,

195.— Лікар призначив мені проти ожиріння зовсім безалкогольну дієту,

— І що, менше?..

— Так, приятелів.

196.— Лікар сказав, що моїй дружині слід було вирізати гланди, коли була ще дитиною. Тому рахунок за операцію я вислав тестеві.

197. Професор пояснює пацієнтці, що слід погодитися на операцію.

— Ніколи, професоре! Краще померти!

— Дорогенька, одне другому не заважає.

198. Пані питається по телефону лікаря:

— Докторе, моя дитина наїлася піску... Я дала їй навитися багато води... Що робити далі?

— Стежте, аби ваша дитина випадково не наїлася цементу.

199. Призовник з'являється у лікаря в прийомній і показує почервонілу руку.

— Ви просто симулянт,— говорить лікар.— То звичайна кропивниця.

— Але ж...

— Нема про що говорити. Признайтеся, ви б не прийшли до мене, якби не призов.

— Ні, викликав би вас додому.

200. Лікар проглядає грудну клітку бабки:

— Що відчуваєте при потисканні?

— Пригадуються мені молоді літа.