Гарольд Роббинс - Пірат

— Не можемо,— знизав плечима старий. — Довідаємося тоді, коли вона розпочнеться. Хіба що...

— Що?

Очі старого застигли в задумі. На мить здалося, що він поринув у спогади, потім його погляд прояснився.

— Можливо, це для вас звучить дивно, та мої старі костомахи відчувають, що ключем до відповіді є Аль Фей. Вітри, які дмуть через пустелю, починаються вже не на Сході — вони приходять із Заходу. Арабські шейхи усвідомили силу свого багатства. Це справді покладе кінець російському впливу. Комунізм не знаходить у них відгуку. А контроль над Близьким Сходом — це тільки початок. Якщо вони вкладуть свої багатства мудро, то зможуть оволодіти світом без єдиного пострілу.

Він оглянув мовчазних людей за столом.

— Мені незручно розвіювати ваші ілюзії, добродії, та справа в тому, що для ісламу ми вже нічого не важимо, на шальках терезів — лише їхня гордість. Вони мусять отримати якусь перемогу, бодай маленьку, аби тільки підтримати свою репутацію. Коли баталія скінчиться, вони зроблять великий ривок,— він повернувся до американців. — Нам буде потрібна ваша поміч. Цим разом. Пізніше — вам буде потрібна наша.

— Чому ви так вважаєте? — ввічливо, але зневажливо спитав Гарріс.

— Тому, що ми, як ніхто інший у цілому світі, розуміємо їх,— відказав старий, зморшки його обличчя лягли суворими яструбиними лініями. — А ще тому, що в дійсності мішенню є ви, а не ми.

І знову запала тиша. Перший мовчанку порушив Ешнев.

— Ви й надалі будете інформувати нас про все, що взнаєте?

Старий кивнув головою.

— Само собою. Я був би вдячний вам, якби і ви вдовольнили одне моє прохання.

— Виконаю, якщо я зможу,— відповів Ешнев.

— Мені хотілося б мати повне досьє на Аль Фея — все про його життя. Як особисте, так і ділове. Я хочу знати про нього все.

Ешнев оглянув присутніх за столом. Заперечень не було. Він кивнув:

— Це буде зроблено негайно.

— Ви перекажете мою думку прем'єр-міністрові? — спитав Бен Езра.

— Так, я зроблю це.

— А також поцілуйте її за мене,— посміхаючись, сказав Бен Езра. — Гадаю, що вона не буде опиратися.

За столом ввічливо засміялися. Задзеленчав телефон, і Ешнев підняв слухавку. Він слухав з хвилину, потім поклав її.

— Захопили ще один літак,— сказав він. — Лайнер «Люфтганзи» з Дюссельдорфа. Зараз летить до Бейрута.

Бен Езра сумно похитав головою.

— Як сумно. Як безглуздо,— він поглянув на американців. — Єдиний наслідок — заголовки в газетах. І поки ми сидимо отут, збентежені новиною, ніхто навіть не здогадується, як тихо, прямо під нашим носом, вони захоплюють світ.

На пляжі «Таїті» Юсеф зайшов до ресторану через бокові двері з боку шосе. В темному костюмі, білій сорочці та краватці, петляючи поміж напівголими чоловіками та жінками, він виглядав недоречно. Ось і вихід на пляж. Опинившись знову в яскравому сонячному світлі, він заморгав очима. Жмурячись, став оглядати публіку за столами. За хвилю він його побачив. Той сидів біля пляжного бару, критого пальмовим листям, і жваво розмовляв з гарним молодим чорношкірим чоловіком.

Коли тінь Юсефа впала на нього, Жак підвів очі.

— Юсефе,— мовив він по-французькому, зводячись,— яка приємна несподіванка. Ми не чекали на тебе.

У відповідь Юсеф не посміхнувся.

— Я й сам бачу,— сказав він холодно. — Скажи своєму petit ami [24] Дружкові (франц.). , щоб він ушився.

Лице Жака спохмурніло.

— Яке ти маєш право...

Юсеф не дав йому докінчити.

— Ти — моя власність, ти — шмонька! — визвірився він. — А зараз скажи, щоб він ушився, або я викину тебе знов на паризьку помийницю, де я тебе підібрав! Будеш знову відсмоктувати у туристів за десять франків!

Чорношкірий звівся на рівні, стис кулаки так, що йому м'язи випнулися на руках.

— Жаку, хочеш, я допоможу тобі відкараскатися від нього?

Юсеф пильно подивився на Жака. За мить Жак опустив очі.

— Гадаю, тобі краще піти, Жераре,— сказав він, не дивлячись на чорношкірого.

Жерар презирливо скривив губи.

— Poule! [25] Шльондра (франц.). — кинув він Жакові і відвернувся. Пройшовши кілька кроків, він хляпнувся на пісок і затулив очі рукою, роблячи вигляд, що не звертає на них ніякої уваги.

Щойно Юсеф сів на стілець, який звільнив чорношкірий, підійшов кельнер.

— Мсьє?

— Коку. Beaucoup de glace [26] Багато льоду (франц.). . — Він повернувся до Жака, який опускався на стілець. — Де вона?