Гарольд Роббинс - Пірат

— Я б хотів, щоб це було так,— почав Гарріс, поглянувши на своїх супутників. — Та знаємо ми дуже мало.

Лице Бен Езри було непроникним.

— Ви — представник Держдепартаменту?

Гарріс кивнув.

— Зрозуміло,— сказав Бен Езра. Він глянув прямо у вічі цеерушникові. — А ви?

Сміт чувся незручно.

— Ми знаємо про їхні економічні плани.

— Слухаю?

— Та ми ніяк не можемо звести все докупи,— сказав Сміт. — Складається враження, що економічною політикою керує один чоловік — особистий представник князя Фейяда — Бейдр Аль Фей. Наскільки нам відомо, він повністю незалежний, знаний своїм консерватизмом і прибічник зближення з Ізраїлем. Не тому, що він любить вас,— він просто вважає, що може принести економічне рішення, яке буде на користь усьому Близькому Сходові. Та у нас немає змоги знати про все напевно. Ми до цих пір так і не змогли проникнути до його організації.

— Ви не змогли? — глянув на нього Ешнев.

— Ні,— похитав головою американець.

Ешнев посміхнувся з ледь помітним відтінком тріумфу.

— Тоді, можливо, ми станемо вам у пригоді. У нас там є своя людина.

За столом запанувала тиша. Її порушив Бен Езра.

— І хто ж? — спитав він.

Голос Ешнева був спокійний.

— Здається, що на даний момент основний інтерес Аль Фея полягає в його бажанні створити фільм, оснований на життєписі Магомета, який буде називатися «Посланець». Ми також знаємо, що він відкинув пропозицію «Аль-Ікхвану» проробити для них деякі фінансові операції.

— Чи був причетний до цієї пропозиції Алі Ясфір? — спитав Бен Езра.

— Як ви про це взнали? — настала черга здивуватися і Ешневу.

— Я не взнавав,— сказав старий. — Та Ясфір щойно об'явився в одному із таборів «Аль-Ікхвану» в Лівані, з тим, кого вони називають найважливішим рекрутом з усіх завербованих будь-коли. Дочкою найбагатшого чоловіка в арабському світі. Чи є у цього чоловіка дочка?

— У нього їх дві,— сказав Ешнев. — Одна — заміжня, живе в Бейруті біля матері, колишньої дружини Аль Фея. Молодша навчається в школі, в Швейцарії.

— Ви впевнені? — спитав Бен Езра.

— Жодного слова, щоб підтвердилося протилежне, до нас не дійшло,— сказав Ешнев. — Та ми можемо перевірити це достатньо швидко.

— Є у нього інші діти?

— Так. Два сини від його теперішньої дружини-американки. Старший син, йому десять, має бути призначений князем Фейядом як спадкоємець його трону.

— То якщо дівчина в їхніх руках, вона може стати ключем до Аль Фея,— мовив Бен Езра.

— Вірогідно.

— На Синаї я спробую вивідати про це докладніше,— сказав Бен Езра. — А ви, люди, зверніться до своїх джерел.

— Ми це зробимо,— сказав Ешнев.

— Згода,— додав Сміт.

— Та все ж у нас залишилося ще одне невияснене питання,— сказав Ешнев. — Як на вашу думку, коли вони нападуть?

Бен Езра глянув на нього.

— Зразу ж після свята Рамадан,— сказав він просто.

У голосі Ешнева почувся неприхований сполох:

— Та це ж випадає десь на Святі дні. Вони цього не зроблять. Повага до заповідей Мойсея все-таки є важливою частиною їхньої релігії.

— Не настільки важливою, як для нашої,— мовив Бен Езра і звівся на ноги.

Ешнев подивився на нього.

— Якщо вони підуть на це, ми будемо готові дати їм відсіч.

— Сподіваюся, що так воно і буде,— сказав старий. — Та є кращі шляхи.

— Ударивши першими? — спитав Ешнев і, не чекаючи на відповідь, продовжив: — Ви ж знаєте, що ми не можемо цього зробити. Наші союзники нам не дозволять.

Бен Езра позирнув на нього, потім на американців.

— Може, і дозволять, коли усвідомлять, що без нас вони втратять контроль над Близьким Сходом. Шостий флот не може перетнути пустелю і зайняти нафтові родовища.

— Державний департамент притримується тієї думки, що в найближчому майбутньому нападу з боку арабів не буде,— холодно промовив Гарріс.

— І ви тієї ж думки? — посміхнувся Бен Езра, дивлячись на цеерушника.

Сміт не відповів. Робити офіційні заяви — то не його справа.

Бен Езра повернувся до американського вояка.

— Розгортання на Суеці та Голанських висотах найновіших російських ракет «земля — повітря» — завершене. Я бачив їх на власні очі. Чи не згодні ви з тим, що коли ваша оборона укріплена, час для нападу наспів?

— Я б сказав, що так,— кивнув Вейгрін.

— Тоді вони готові,— Бен Езра оглянув усіх за столом, хвилю помовчав і додав: — їм лишилося зробити одне-єдине діло: навести у своєму домі певний порядок.

— А ми можемо довідатися, коли саме розпочнеться їхня акція? — спитав Ешнев.