Музика досягла крещендо, і у фіналі танцівниця впала навколішки. Першим заплескав у долоні князь. За його знаком кельнери вихопили із цеберок пляшки з шампанським і, ставши навколішках перед помостом, стали по черзі відкорковувати пляшку за пляшкою, вистрілюючи над головою танцівниці. Князь ліниво взяв з купи, що лежала перед ним, чималеньку банкноту, зіжмакав її в руці і кинув на підмостки перед дівчиною. Плавним, сповненим грації рухом танцівниця підняла гроші і заткнула їх за пояс, що оперезував її стан трохи нижче пупка. Вона знову вклонилася і, звабливо усміхаючись, позадкувала з підмостків.
Князь поманив дворецького і щось прошепотів йому на вухо. Дворецький кивнув, повернувся до хлопчиків, що сиділи позаду князя, і подав знак оркестрові.
З першими звуками музики на підмостки вийшли чотири дівчини і почали танцювати. Поступово світло стало тьмяніти, аж доки в залі стало зовсім темно, і тільки вузенькі промені голубого світла вихоплювали танцівниць з пітьми. Коли музика прискорювала темп, прожектор губив танцівницю, а потім зненацька освітлював її ще манливіші рухи. Танок тривав більше п'ятнадцяти хвилин, і дівчата, здавалося, дійшли до нестями, коли він скінчився, вони знесилено попадали на підлогу, і підмостки огорнула суцільна темінь.
На хвилю запала тиша, а по тому князь уперше зааплодував з запалом. Поступово засвітилося світло. Танцівниці, все ще розпростерті на підлозі, почали зводитися на рівні. Бейдр не повірив своїм очам. На помості були не танцівниці, що починали танець. Замість них там опинилися хлопчики, які сиділи позаду князя.
Цього разу князь навіть не утруднював себе жмаканням банкнотів. Під акомпанемент бабахкання корків, він жменями жбурляв їх на поміст.
Бейдр поглянув на батька. Обличчя Саміра залишалось байдужим. Юнак намагався відгадати, що думає про цей вечір батько.
Банкноти, які так щедро кидав під ноги танцюристам князь, були стофунтівки. Таких грошей пересічний робітник не заробляв і за рік.
Князь глянув на Бейдра і спитав по-французькому:
— C'est beau, c'est magnifique, non? [10] Дуже гарно, чудово, правда ж? (франц.).
Бейдр глянув йому в вічі. Вони були насторожені і допитливі.
— Oui.— Він на мить завагався.— C'est tout pederaste? [11] Так. Це педерасти? (франц.).
Князь кивнув.
— Vous aimez? Chosissez quelqu'un pour votre plaisir [12] Тобі подобаються? Вибери собі будь-якого до вподоби (франц.).
.
Дивлячися в очі князя, Бейдр заперечливо похитав головою.
— Merci, non. Pas pour moi. Je prefere les femmes [13] Дякую, ні. Не для мене. Я віддаю перевагу жінкам (франц.).
.
Князь зареготав і повернувся до Саміра.
— У тебе чудовий син і в нього незіпсований смак,— сказав він.— А ще — дуже схожий на американця.
Самір глянув на сина і гордо всміхнувся. Якимось чуттям Бейдр усвідомив, що перший іспит князя він витримав.
Була вже п'ята година ранку, в горах уже світало. Бейдр побажав батькові спокійної ночі і пішов до своєї кімнати. Завіси були спущені і в кімнаті було темно. Він потягся рукою до вимикача.
Його зупинила чиясь рука. Голос жінки був лагідний з ледь помітною єгипетською вимовою.
— Ми запалимо свічки, ваша світлість,— коли вона відходила, на нього легенько повіяло запахом мускусу.
Він стояв у теміні не рухаючись, намагаючись розгледіти її, та марно. Аж ось чиркнув сірник, полум'я освітило кімнату. Тоді її темні з великими віями очі всміхнулися йому, і вона запалила свічку.
По кімнаті розлилося м'яке жовтаве світло. В жінці він упізнав одну з танцівниць, які виступали цього вечора. Єдиною частиною вбрання, що змінилося, був ліф. Її груди вже не закривалися металевими пластинками срібла. Замість них вони були прикриті прозорим єдвабним покривалом, крізь який ясно виднілися темні кружальця її сосків. Вона знову усміхнулася йому.
— На випадок, якщо ви втомилися, ваша світлість, я приготувала теплу купіль.
Він нічого не відповів.
Вона плеснула в долоні. З темряви кутків кімнати з'явилися ще дві жінки. На них було ще менше одежі, аніж на першій. Їхні груди прикривали тонюсінькі вуалі, такими ж були прикриті і їхні стегна. Коли вони проходили повз свічку, він розгледів форми їхніх оголених тіл та їхні позбавлені волосся лобки. Лише нижня частина обличчя була прикрита традиційною мусульманською чадрою.
Перша жінка знов плеснула в долоні, і з дальнього кутка з'явилася ще одна жінка. Вона ввімкнула програвач, і по кімнаті розлилася лагідна музика. Вона почала легенько колихати стегнами в такт музиці. Дві інші взяли його під руки і повели до ліжка. Стали роздягати його. Їхні рухи були легкі і вправні. Він усе ще мовчав.
Читать дальше