Джон Фаулз - Маг

Я проклятий (франц.).

Пане (грец.).

Ґай Валерій Катулл (87–54 до н. е.) — давньоримський поет. Провадив гуляще життя в Римі, де нещасливо закохався в красуню Клавдію, яку під іменем Лесбія описав у поезіях.

Міста в Бельгії, де під час Першої світової війни відбувалися запеклі бої.

Персонаж Шекспірової п’єси «Ромео і Джульєтта». Загинув від руки Тібальта, купаючись у фонтані.

«Розпаленівши, ці нелюди не спинилися на першому злочині; вони вклали голу дівчинку долілиць на столі, запалили свічки, поставили в узголів’ї образ нашого Спасителя й посміли справити на задку цієї нещасниці найстрахітливіше з наших таїнств» (Де Сад, «Недоля чесноти»).

Цю поему написав американський поет Томас-Стернз Еліот (1888–1965).

Вістан-Г’ю Оден (1907–1973) — англійський поет. Процитовано уривок із його вірша «Моралістичний пейзаж» ( «Paysage Moralisé» ).

Міфологічний еллінський герой, фіванський віщун, що осліп у семирічному віці. Після смерти перебував у підземному царстві й з ласки Персефони, богині родючости, владарки небіжчиків, володів ясною пам’яттю та свідомістю.

Слова Кірки з Гомерової «Одіссеї» (пісня XLVII). Англійською мовою переклав американський поет Езра Паунд (1885–1972)..

Йдеться про П’єра Лаваля (1883–1945) — французького політика-соціаліста, власника кількох газет і радіостанцій, активного діяча колабораційного режиму Віші під час Другої світової війни.

Клод Лоррен (1600–1682) — французький художник.

Джеймс Босвелл (1740–1795) — шотландський поет, приятель і біограф Семюела Джонсона. Прославився своїми гулянками. В англомовних країнах відверту й докладну оповідь називають босвелліанською.

У п’єсі Жана-Поля Сартра «Мухи», написаній за мотивами грецького міфу про міфологічного героя Ореста, ці комахи символізують непутяще життя.

Рослина родини мальвових з їстівними стручками.

Вірш невідомого китайського поета, написаний 618 року, — лист ліричного героя, воїна, до коханої.

Ґеорґ-Філіпп Телеман (1681–1767) — німецький композитор, органіст і капельмейстер.

Герой Шекспірової п’єси «Буря», герцоґ Міланський, чарівник, батько Міранди.

Ґалантерея Мірей (франц.).

Аскот — містечко в Беркширі, за сорок кілометрів від Лондона, відоме передусім щорічними кінними перегонами, які відбуваються за десять кілометрів від Віндзорського замку.

Чарлз-Еварт Екерслі (1892–1967) — англійський мовознавець і педагог.

Так, трохи нуднувата. Однак не без чарівливости (франц.).

Великого століття (франц.).

Жан-Філіпп Рамо (1683–1764) — французький композитор.

Ось (франц.).

Амедео-Клементе Модільяні (1884–1920) — італійський художник єврейського походження.

Леопольд Зборовський (1889–1932) — польський поет єврейського походження, торговець творами мистецтва.

Макс Жакоб (1876–1944) — французький поет і художник єврейського походження. Загинув у концтаборі Дрансі.

Візантійське місто-фортеця на скелі, що утворилася 375 року внаслідок сильного землетрусу.

Ізник — озеро й місто в Туреччині, недалеко від Стамбула.

П’єр Боннар (1867–1947) — французький маляр і графік.

Чарлз-Дейна Ґібсон (1867–1944) — американський графік, що створив американський ідеал жіночої вроди на рубежі ХІХ — ХХ століть.

Антон фон Веберн (1883–1945) — австрійський композитор, диригент, представник «Нової віденської школи».

Амфіса — грецьке місто, столиця нома Фокіда.

Франсуа Буше (1703–1770) — французький художник і ґравер доби рококо.

К’ю — дільниця в південно-західній частині Лондона.

Дякую (грец.).

Розуміти — це все (франц.).

Епіграф роману англійського письменника Едварда-Морґана Форстера (1879–1970) «Говардова садиба».

Рідкісний птах, біла ворона (лат.).

Моріц Розенталь (1862–1946) — австрійський піаніст єврейського походження.