Джон Фаулз - Маг

Луї Жуве (1887–1951) — французький режисер, актор кіно і театру, керівник театру «Атене».

Жан-Батіст Буляр (1725–1789) — видатний французький майстер дерев’яної різьби.

Маренн — приморське місто на заході Франції, відоме передусім коньяком, горілкою й зеленими устрицями.

Гра слів. Mise en scène — мізансцена (франц.). Дослівно — «поставлено на сцені». Mise en paysage — поставлено в природному оточенні.

Чутлива людина (франц.).

Твори мистецтва (франц.).

Луї Бреґе (1747–1823) — французький годинникар i астроном.

Андре-Шарль Булль (1642–1732) — французький художник, різьбяр і мебляр. Його іменем названо стиль художніх меблів.

Жан-Анрі Різенер (1734–1806) — французький мебляр німецького походження.

Родинна колекція гертфордських маркізів, зібрана в 1760–1880 роках. Розміщена в лондонському Воллесовому музеї ( Wallace Collection ).

Жак Зеліґман (1858–1923) — паризький антиквар і торговець німецького походження. У 1914-му купив велику частину Гертфордської колекції.

Опера-буф (1733) італійського композитора Джованні-Баттісти Перґолезі (1710–1736).

Жан-Франсуа Мілле (1814–1875), французький маляр і графік. Реалістично зображав селянське життя, часто із соціально-критичним відтінком.

Чорт під личиною святенника (франц.).

Паштет із жайворонків (франц.).

Випадок (франц.).

Випадок (франц.).

Лайно (франц.).

Так ідуть до зірок (лат.).

Система поглядів таємного релігійно-містичного товариства розенкрейцерів, що діяло переважно в Німеччині та Голландії в XVII–XVIII століттях.

Релігійно-філософська течія епохи еллінізму, у якій поєднувались елементи популярної грецької філософії, халдейської астрології, персидської магії, єгипетської алхімії. Зародилася у ІI–III століттях, розвинулася в європейському Ренесансі.

Аби послухати заворожливий спів сирен — напівжінок і напівптахів і не піддатися його згубним чарам, Одіссей заліпив воском вуха своїм супутникам і наказав, щоб його самого прив’язали до щогли.

Дільниця Лондона.

Слова Лілі в оригіналі — «it tolls for thee» . Цитата у згаданій на стор. 123 промові закінчується так: «…і тому не посилай когось дізнатися, по кому подзвін. Це по тобі дзвонять».

Міжнародний аеропорт в Афінах.

Рожева паста або підлива з ікри, олії та приправ.

Вільям Шекспір. «Буря», дія ІІІ, сцена 2. Переклад Миколи Бажана.

Там же, дія дія ІІ, сцена 2. Лілі трохи переінакшила текст: «тебе» замість «мене».

Там же. Коханий Міранди.

Еммеліна Панкгерст (1858–1928) — знана англійська феміністка й суфражистка. 1903 року разом із дочками Крістабеллю та Сільвією заснувала Жіночу соціальну і політичну спілку.

Король Сонце (франц.).

Лихо тому, хто доторкнеться до неї (італ.). Під час свого коронування Наполеон так сказав про імператорську корону.

Наволоч (франц.).

Божественна пляшка (франц.).

Очевидно, йдеться про статую правителя Джаявармана VII (або ж бога Ями), частину пам’яткового архітектурного комплексу «Прокажений король на терасі» в Анґкортомі, що в Кампучії.

Гіпнотизер-лиходій у романі «Трільбі» (1894) Жоржа дю Мор’є.

Він завжди мав трохи сумний вигляд і не зміг призвичаїтися до умов тутешнього життя (франц.).

Завжди (фр.).

Хай живе (фр.).

Константінос Кавафіс (1863–1933) — видатний грецький поет. Жив переважно в Александрії (Єгипет). Оспівував світ античної історії, був майстер еротичної лірики.

«Ганьба тому, хто погано про це подумає» (франц.). Девіз англійського ордена Підв’язки.

Антологія англійської поезії XVII століття.

На довершення лиха (франц.).

Зіґмунд Фройд (1856–1939) — австрійський невропатолог, психіатр і психолог. Далі йдеться про одне з положень його теорії — роль заднього проходу як центру впевнености в самому собі, роль дефекації в психосексуальному розвитку дитини.