Василь Слапчук - Мовчання адресоване мені

Здесь есть возможность читать онлайн «Василь Слапчук - Мовчання адресоване мені» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Мовчання адресоване мені: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Мовчання адресоване мені»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Увазі читачів пропонується трикнижжя - дві збірки поезій і збірка поезій у прозі. Попри те що збірки різні за побудовою та формою вираження - об’єднує їх не тільки спільна назва, але й цілий ряд загальнолюдських проблем, які автор не береться вирішувати у глобальному масштабі, а лише у межах власної душі та серця. Автор робить спробу проникнути в суть речей, дошукатися причини, філософськи осмислити різноманітні стани, настрої, явища, тобто, все те, що його наповнює й оточує: складні стосунки особистості зі світом, її внутрішні протиріччя й конфлікти, вічне притягування чоловічого й жіночого начал, невтолене жадання істини й гармонії - ці та багато інших тем знаходять відображення в поезії Василя Слапчука.

Мовчання адресоване мені — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Мовчання адресоване мені», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Ми дiти. Ми граємось.
Нашi кубики - вiршi.
Ти iз своїх виклала небо,
а я стелю з голубої кахлi,
хоч також намiрявся - небо.
Мiняємось кубиками
i знову творимо небо.
Наше небо таке справжнє,
що пiсля закiнчення гри
з нього пiде дощ.

Чернице, сестро, у чорне вбрана,
вдягни сьогоднi для мене бiле.
Неначе дверi, вiдкрилась рана -
я вийшов з тiла.
Всi вдягнуть чорне, запалять свiчку
i змиють з тiла кров порудiлу…
Моя кохана, моя черничко,
вдягнись у бiле.

Ну хто там ще?! Ну хто там?!
Я сам прийду до ваших площ,
та не до вас, я йтиму проти…
А нинi змерз, як змерз Оленчин дощ.
Я нинi змерз, я нинi замерзаю,
самотньо й холодно менi…
Тихенько плаче надi мною заєць
й збирає в лапу сльози льодянi.

Давай посадимо дерево,
адже мусило щось народитись,
окрiм вiршiв,
що було б нашим спiльним.
Я мрiяв про дiвчинку.
Породу дерева
вибереш сама.

Ти - кандидат усiх наук,
а я подавсь у найми,
пасу гусей
за шкварку i обiднiй борщ,
я б пас телят
(посада рангом вище),
але нема менi довiри
за вiршоблудство.
Ти пишеш тези,
з колегами п’єш традицiйну
чорну каву у кав’ярнi,
ночами родиш вiршi,
як небо родить дощ,
даруєш вiдкриття…
Я вирiзаю свищики
iз власних пальцiв
i переказую у вiршах те,
про що говорять гуси.

I знов менi
приснився нiж,
я утiкаю лiсом,
а хтось бiжить за мною з крiсом,
наздоганя уже,
я б’ю його ножем,
стрiляє крiс,
бинти берiз…
Ми лежимо в травi,
i вiн, i я - в кровi -
хто стане здобиччю для крукiв?-
здiймаю руку…
а ти кричиш: «Не треба!…»
Iду, хитаючись, до тебе.
- Не треба, братику мiй, сину…
А вiн менi стрiляє в спину.

Сценарій фільму, наприкінці якого іде дощ

Моє вiкно закохане у Схiд.
Твоє вiкно кохає Захiд.
На хрестi
iз двох стеблин
червоної i жовтої
троянди
розiпнуто метелика,
котрий мiняє колiр
в залежностi вiд того,
на яку з троянд подивитися.
Моє вiкно - скептичний реалiст.
Твоє вiкно - наївний фантазер.
Одна з троянд зомлiла,
друга спить,
їй чоловiчi сняться руки.
Моє вiкно стрiчає сонце.
Твоє вiкно його проводить.
Метелика покинула душа.
У кожної з троянд
опало по пелюстцi,
аж - нi,
то впали крила -
червоне й жовте.
У моєму вiкнi бiльше неба,
але твоє вiкно до неба ближче.
Твоє вiкно,
моє вiкно.
Метеликовi
крила.
Черпаю пригорщею воду,
крiзь пальцi сиплеться пiсок.
Самотня i прозора
душа метелика
щоночi стукає у нашi
вiкна.

Дитинство заховалося
в кущi рубiнових порiчок,
згубилось там, забулось…
На срiбному зап’ястi
срiбна павутина,
якою
прикуте до куща,
мов до галери.
Дитинство плакало
сухими i дорослими очима.
Довкола мене арус.

Хочу подякувати дiвчинi -
представницi латини
i музейних вартостей -
по дорозi з Голгофи на Голгофу,
яка колись-таки
подарує менi рушницю.

Стану вовком,
аби хоч трохи
побути людиною,
аби почути вiдповiдь
на моє вiтання,
навiть, якщо то
буде рушниця.
Стану твоїм молодшим братом,
стану твоїм…

Хто ти такий спитав я себе вичавивши iз тюбика бiлого червячка i - фото 11

- Хто ти такий?-
спитав я себе, вичавивши
iз тюбика бiлого черв’ячка
i збиваючи пiну.
- Чого ти хочеш?-
вдруге звернувся до себе,
ковзаючи по шкiрi
приладдям для голiння.
- Кому ти потрiбний?-
запитав себе втретє,
натираючи щоки одеколоном.
- Вiдiйди! Не спокушай!…-
вiдповiв я собi
i побачив себе в дзеркалi
неголеного.

Марудить свiтом кiт,
ще голоснiш, нiж радiо,
йому огидний свiт,
i кiшка йому зрадила.
I все на те зiйшлось,
що час настав здихати…
Чи то розбити щось?
Чи то спалити хату?
Угору мчить стiна,
росте з землi будова,
а я лечу з вiкна
на голову котовi.

Пунктирна лiнiя життя,
перехрещена з державною залiзницею,
як двi жiночi ноги
(лiва i молодша
обтягнута чорною панчохою)
ледве зiгнутi в колiнах,
пролягає далеко за розмiри долонi,
не ймучи вiри зорям,
якi говорять про зустрiч з потягом,
лише одна мовчить.

Гончар помер,
а глечик вже пiшов до школи,
де вчиться малювати коней.
Сердешний мучиться питанням,
вiд якого ураз скисає молоко
i нарiкає господиня,
на яке шукає вiдповiдь
в товстих, як цегла, книгах:
«Чому у мене одне вухо?!»
На що мiсцевий вiчний сторож,
а тому фiлософ, вiдповiв:
«Гончар був добрий чоловiк,
хоч пив не так уже й багато».

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Мовчання адресоване мені»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Мовчання адресоване мені» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Мовчання адресоване мені»

Обсуждение, отзывы о книге «Мовчання адресоване мені» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x