Марина Гримич - Second life (Друге життя)

— Думаю, так, якщо це справді він. Але він помер дуже давно.

— Тут ваш земний час не має значення. Значить, він добирався сюди значно довше, ніж ти. Оце й усе. Ну то я пішов? Мій ID, про всяк випадок, ти знаєш. О’кей?

Артем кивнув.

Рейка знову наблизилася до Артема. Він оцінив її положення і зрозумів, що все ще не готовий на неї ступати. І не лише він вагається. Отой чоловік, схожий на великого пролетарського письменника, також не поспішає.

Цікаво, що він тут робить?

Дивна річ, люди, які все життя жили без Бога, опинилися на півшляху до нього, тоді як ті, котрі йому ніколи не зраджували, розпачливо товчуться на першому рівні і навіть не збираються шукати другий. У чому річ? Це як вивчення мови. Навчити людину нової мови часом легше, аніж перевчити не вживати діалект чи говірки. Саме тому ревним парафіянкам важче змиритися з думкою, що Бог насправді не такий, яким вони собі його уявляли все життя…

Однак це все рефлексії, які не мають нічого спільного з його теперішнім станом.

Отже, на чому він спинився?

Ага, на самоаналізі. Спершу була маленька в’єтнамська дівчинка Лі — представниця соціального Низу. А потім з’явилась Елізабет. Представниця соціального Верху.

Холодна англійська леді з білою веснянкуватою шкірою і густим рудуватим волоссям.

Власне, холодною вона була лише ззовні, насправді в ній нуртували шекспірівські пристрасті. Напевно, саме тому вони зустрілися на спецкурсі з англійської літератури про Шекспіра та його добу.

Взагалі Артем вивчав економіку, однак мав право щосеместру взяти кілька курсів не зі своєї спеціальності. Тож він, крім початкового курсу з астрономії, відвідував також шекспірівський. Не те, щоб він захоплювався першим і другим, це було радше снобістське, а ще точніше — прагматичне рішення щодо того, як потрапити в коло англійських снобів. А якщо бути зовсім щирим, то потрапляти в коло англійських снобів він насправді наміру не мав, а лише хотів, щоб його таким сприймали. Тож він до деталей відпрацьовував свій новий імідж «синьоокого смаглявого красунчика з шляхетними манерами, витонченим смаком, легкою рукою, тугим гаманцем, гострим аналітичним мисленням і вишуканим почуттям гумору». Знання Шекспіра в оригіналі і орієнтація в сучасних теоріях «великого вибуху», «сингулярносгі», «розширення Всесвіту» тощо, на його думку, повинні були стати складниками його іміджу.

Йому досить добре жилося з Джессі, який вступив на перший курс Оксфорду. Вони винаймали напрочуд комфортне житло у престижному районі, по черзі готували здорову їжу, по черзі трейдували [53] Тут: торгувати на біржі ( англ. ). за комп’ютером. У будні намагалися по черзі ходити на заняття, по черзі займатися спортом, аби не лишати свою відкриту трейдерську позицію без нагляду. Часу на особисте життя лишалося не так і багато, та й, чесно кажучи, особливої потреби не було, Артему подобалося холостякувати.

Тож коли він побачив, що Елізабет, яка відвідувала разом із ним шекспірівський курс у першому семестрі магістерської програми, у другому записалася на всі ті самі додаткові курси, що й він, — латину, вступ до космології, — він зрозумів, що вона його переслідує. Ні, «переслідує» — невдале слово, щоб охарактеризувати її мудру поведінку: вона педантично його добивалася, дуже продумано й логічно. Вона хотіла створити враження жінки, яка має те саме коло інтересів, що й він: цікавиться тими самими питаннями, виходить на пробіжку в той самий парк, купує продукти в тих самих магазинах здорової їжі…

Артем кілька разів навіть подумував, чи не розпочати з нею роман, щоб зробити їй приємне, однак її англосаксонська зовнішність його аж ніяк не збуджувала. Біла веснянкувата шкіра, бляклі очі, великі зуби, руде волосся, невиразна манера вдягатися, стримана поведінка — все це не давало жодної зачіпки, аби він міг на неї «запасти». Проте вони стали добрими друзями, настільки добрими, що любовна інтрижка була б недоречною. Вона тільки зруйнувала б їхню гармонію. Тим більше, завжди в їхній компанії був Джессі, яким Артем, за обіцянкою, даною великій індуській родині, опікувався у Британії.

Вони навіть на літні канікули полетіли на Кубу втрьох, а потім у те північноамериканське місто, де Артем провів своїх п’ять екстремальних років і де досі жила родина Джессі.

Саме під час тих двох подорожей Артем звернув увагу на те, що Елізабет уже не схожа на ugly Betty. [54] Дослівно «Потворна Бетті» (Бетті — скорочення від Елізабет) — назва американського телесеріалу, аналога російського серіалу «Не родись красивой». Це була дуже інтелігентна молода жінка з вишуканими манерами. Її маленькі очі не здавалися такими безбарвними, як раніше, а її «коняча» усмішка вже не дратувала його.