Николай Руденко - Остання шабля

державне видавництво ХУЛОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

киів-1963

Минуло майже десять років, як полковник у відставці Турбай по­вісив свою бойову шаблю з дарчою монограмою на широкий килим в кабінеті щойно збудованого ко теджу. Держава забезпечила заслу­женого ветерана всім необхідним; здавалося б, можна спокійно дожи­вати віку разом з молодою вродли­вою дружиною. Але чому такий неспокійний полковник? Що турбує його сумління? І автор роману «Остання шабля» знайомить читача з складною гамою думок і почуттів героя, що вирішив зробити крутий поворот у своєму житті. Турбай ки­дає затишний котедж і потрапляє у кипучий вир нашої дійсності. Одночасно йому доводиться пере­жити ще одну не менш глибоку духовну драму: життя показало, що його одруження з красунею Лари­сою було прикрою помилкою...

Події роману відбуваються в 1956 році—році історичного XXз'їз­ду КПРС. Письменник піднімає ряд важливих проблем громадсько­го і морально-етичного плану, роз­криває гострі драматичні кон­флікти.

Полковникові у відставці Іванові Яковичу Черненку присвячую.

Автор

ЗМІСТ

Частина перша. Шабля на килимі 5

Частина друга. «Степова Пальміра» . . . .129

Частина третя. На коні і під конем .... 225

Частина четверта. Пісок змивається — золото осідає 356

Частина п'ята. Каштан зацвів у жовтні . . . 450

Епілог 579

ПИКОЛАЙ ДАНИЛОВИЧ ГУДЕНКО

Последняя сабля Роман (На украинском язьіке)

Редактор В. О. Тихонович Художник В. І. Якубич Художній редактор К. К. Калугін Технічний редактор О. /. Дубова Коректори А. Г. Зіневич, С. Р. Сеульська

Здано иа виробництво 13/УІ 1962 р. Підписано до друку 3/ІХ 1962 р. Формат паперу 84 Х 1°87»і- Фіаичн. друк. арк. 18,25. Умови, друк. арк. 29,93. Обліково-видавн. арк. 31,747. Ціна І крб. 10 коп. Зам. 1289. Тираж 100 000.

Держлітвидав України, Київ, Володимирська, 42.

Надруковано з матриць Книжкової ф-ки ім Фрунзе, Харків, у 4-ій поліграффабриці Головполіграфвндаву Міністерства культури УРСР, Київ, пл. Калініна, 2,

ч

ШАБЛЯ НА. КИЛИМІ 1

Турбай сьогодні також ночував у кабінеті на ман­сарді. Прокинувшись на світанку, він ступив босоніж на шорсткий килим і підійшов до вікна.

Осінні світанки тривалі, неквапливі. Сонце, знаю­чи, що тепла принесе небагато, не поспішає показа­тися на людські очі. Спочатку, розганяючи хмари, що заступають йому шлях, окреслить небесні володіння сірими, холоднуватими мечами, а потім уже явить сві­тові своє змарніле обличчя...

В постаті полковника, щільно обтягнутій трикотаж­ною білизною, не було нічого примітного. Зросту ви­ще середнього, з помірною, здоровою повнотою. В ши­рокій, м'язистій спині та в дебелих в'язах вгадувалося незмарноване здоров'я літньої людини, що колись чи­мало займалася фізичною працею. Поріділе волосся Іван Юхимович зачісував набік. Тонка смужка шраму від шабельного удару перекреслювала його щоку від правої брови до мочки вуха. Це надавало його об­личчю деякої суворості.

Незабаром Турбай вже стояв на верхній терасі власного котеджу, вдягнений в кавалерійські шаро­вари, обшиті шкірою, та в синю венгерку, оторочену на бортах і на комірі смужками сірого каракуля. Ка­ракулева папаха, трохи заломлена на потилицю, звич­но сиділа на його масивній голові. Не вистачало лише погонів з золотими підківками.

Мила, овіяна легендами кіннота! Небагато гучних перемог у минулій війні випало на твою долю, і останні твої командири, прославлені рубаки, мирно доживають віку, навіть не задумуючись над тим, що вони були кінцевою ланкою тисячолітнього ланцюга, початок якого губиться за густими туманами минув­шини. І, може, сняться ще комусь шеренги бравих вершників, ритмічний цокіт підків, цнотливі усмішки дівчат, що кидають троянди під копита коней... Може, й сняться... Тільки частіше пригадується перший рік війни, його залізні уроки, з яких випливав невблаган­ний висновок: шаблею проти танкової броні нічого не вдієш...

Минуло майже десять років, як Турбай повісив шаблю з дарчою монограмою на широкий килим у кабінеті нового, що пахнув свіжою фарбою, котеджу. Йому навіть не спадало на думку дотягнутися до неї рукою, вийняти з піхов... Значно більше уваги він при­діляв мисливській рушниці, яка висіла поруч.