Валентин Чемерис: Сини змієногої богині

Грузильця для веретен.

Зернь – один з прийомів художньої обробки виробів з металу – виріб покривається найдрібнішими металевими кульками, що укладаються та припаюються до його поверхні у вигляді трикутників, ромбів, гілочок. Ця техніка була відома, крім античної Греції, Давньому Єгипту і Київській Русі, її знали навіть за раннього залізного віку. Приклад – золоті підвіски з намиста в похованні багатої скіф’янки з кургану Темір-Гора на Керченському півострові біля с. Бакси.

Жертва (одне із значень) – за релігійними обрядами деяких народів – предмет або жива істота, яких приносили як дар богам.

«Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною» (Л. Українка)

Бабина Могила – скіфський курган в районі с. Кам’янка, неподалік м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, належав царській знаті. Висота 8,2 м, діаметр – 72 м – «восьмиметровик», на мові археологів.

У ньому була родинна усипальниця – поховання цариці, царя, трохи пізніше поховання, напевне, другої дружини царя і царевича. Усі чотири поховання були повністю пограбовані в давнину.

В одному з мелітопольських курганів з жіночим похованням було знайдено дуже багато дрібних золотих прикрас, діадему, скроневе кільце, перстень і БІЛЬШЕ 3500 ЗОЛОТИХ БЛЯШОК, що прикрашали одяг та взуття похованої скіфської цариці.

Чорний ліс – лісовий масив між річками Інгулом та Інгульцем у Кіровоградській області. Державний заказник. Був одним з центрів формування гайдамацьких загонів. На території Чорного лісу й виявлено пам’ятки культури, що їх названо чорноліськими.

Правий берег р. Суби, у с. Суботові Чигиринського району Черкаської області на береговому схилі, що був самою природою зміцнений глибокими і широкими ярами.

Вважається (принаймні є й така думка), що в азіатський похід пішли не всі скіфи, якась частина їх залишилася вдома. Логічно. До того кочівники, вони, змішавшись (а де й породичавшись) з місцевими племенами, і створили племінні союзи в лісостеповій зоні Дніпра, ті союзи, що їх Геродот згодом назве «скіфами-землеробами». Місцеві племена навчилися землеробству ще від людей трипільської культури (VI–IV ст. до н. е.) і свої знання та досвід передали скіфам, які осідали на землю – так заколосилися рясні скіфські ниви і золотий потік зерна поплив до греків на продаж, а це сприяло економічному зростанню племен Лісостепу. Тоді ж місцеві племена вкупі з осідлими скіфськими почали зводити городища, захищені валами та ровами і частоколами. То були досить надійні фортеці. Так з’явилося хоча б Більське городище на Полтавщині, місто Гелон, що його згадує Геродот, у будинів, городище на околицях Немирова, що на Вінниччині, городища під Києвом (Хотівське), біля Переяслава, Люботина, Трахтемирова та в інших місцях уздовж обох берегів Дніпра.

Чорнозем – ґрунти, що утворюються під лучно-степовою і степовою рослинністю, на різних материнських породах (крім пісків), в умовах помірно континентального і континентального клімату. Для ч. характерна наявність досить потужного (до 20–50 см) темно-сірого перегнійного горизонту з міцною зернисто-грудочкуватою структурою і багатим вмістом гумусу. Відзначається високою родючістю ґрунту. Чорноземи займають близько 6 відсотків усієї площі суходолу світу. На Україні – близько 44 відсотків!

Шість відсотків чорноземи займають усієї площі суходолу планети Земля, а в Україні – СОРОК ЧОТИРИ! Ось яка наша Україна! Справді, іншої такої немає у світі!

Гіпаніс – Південний Буг, річка на південному заході України в межах Хмельницької, Вінницької, Кіровоградської (а також по її межі з Одеською) та Миколаївської областей. Довжина 806 км, площа басейну 63 700 км. У давні часи називалася Богом.

Сьогодні це вимерлі європейські дикі коні, невизначеного, як вважають спеціалісти, таксономічного рангу. Висота в холці – 107–136 см.

Останнього коня тарпана в Україні вбито у 1879 році за 35 км від Асканії-Нової. За особливостями біології був близьким до коня свійського, одним з предків якого вважається. Сьогодні близьким до вимерлих тарпанів є кінь Пржевальського, що в незначних кількостях ще зберігається в деяких місцевостях Монголії.

Мова, очевидно, йде про болота біля джерел Бога. Сьогодні верхів’я Південного Буга та його джерела знаходяться на території Хмельницької області неподалік містечка Купель.