Валентин Чемерис: Сини змієногої богині

А втім, одірваний листок швидше свій, національний образ і символ в українській літературі. Згадаймо С. Руданського: «Лист за листом опадає, / Рік за роком упливає, / Назад не вертає…» Чи – Т. Шевченка: «А я піду на край світа… На чужій сторонці / Найду кращу (дівчину) або згину, як той лист на сонці». Чи в М. Коцюбинського: «Пішли літа (Маланчині) марне з світа, як лист по Дунаю». Чи І. Франка: «Адже був би я самісінький на світі, як лист, відірваний від дерева». У В. Стефаника: «Відірвався від свого пня, від мужицтва і як лист дубовий не даюся ще осени, але в’яну». Чи ще із Т. Шевченка: «А сирота її в селі, / Її єдиная дитина! Мов одірвалось од гіллі, / Непогодоване і босе».

Ормуз (Агурамазда) – верховний бог, уособлення світла, доброго начала в релігії вогнепоклонників, поширеній на Середньому Сході (де довгий час перебували скіфи і, отже, знали релігію давніх персів), перебуває в постійній боротьбі з «темним богом» Ариманом (Ахає-Маньйо), що уособлює сили зла.

Ця пісня вперше використана в історичному романі Валентина Чемериса «Ольвія».

Шумер, Сумер – історична область у Південному Дворіччі (на території південної частини сучасного Іраку). Найдавніші людські поселення на території Шумеру належать до V–IV тис. до н. е. До ІІІ тис. до н. е. Шумерія була заселена переважно шумерами.

З 1986 року Кам’яна Могила отримала статус державного історико-археологічного заповідника України.