Кузьма Катаєнко - Живі зустрінуться

Здесь есть возможность читать онлайн «Кузьма Катаєнко - Живі зустрінуться» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1975, Издательство: Радянський письменник, Жанр: Историческая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Живі зустрінуться: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Живі зустрінуться»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Автор роману «Живі зустрінуться» сам учасник подій, про які пише. Кузьма Катаєнко народився на Кубані в бідній селянській родині. Змалку наймитував, а в роки громадянської війни вступив до комсомолу, став бійцем ЧОНу, а згодом командиром ескадрону кінноти.
Роман «Живі зустрінуться» про громадянську війну на Кубані. У критичному становищі опинилося революційне, козацтво в серпні 1920 р. У цей час збройні сили Радянської республіки були кинуті проти білополяків. Чорний барон Врангель скористався цим і висадив на Кубані експедиційні корпуси генерала Улагая.
Складність подій зумовила і складність людських доль. Роман знайомить читача з маловідомою сторінкою в історії Кубані, з самобутніми характерами.

Живі зустрінуться — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Живі зустрінуться», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Рябокінь озирнувся. У невеликому наметі всього два залізних ліжка, стіл, три табуретки.

— Бідно у вас, — промовив Рябокінь. — На ставку головного командувача не скидається.

— Генерал Улагай, та й я, думаємо інакше. Хочемо завести японську методу: всі штабні справи дивізії лежать в одному портфелі. А ви якої думки?

— Не доводилося працювати в штабах, пане полковнику, не знаю, що й казати. Звичайно, що менше паперу, то ліпше. Але не знаю...

Рябокінь усівся зручніше. Сидів довго. Знадвору долетів гуркіт літака.

— Улагай, — сказав Сіроштан.

Літак сів недалеко від шатра. На його крилі з'явився Улагай. Приклав руку козирком, оглядав порт.

По жовтій воді ачуївського порту снували пароплави, катери тягли величезні баржі, два крейсери націлили гармати на схили. Тисячі хур чекали, коли їх розвантажать. Збилася чередами худоба.

Улагай стрибнув з крила і подався до намету. Коли зайшов, різко повернувся до Рябоконя.

— А-а-а, пан сотник. Пробачте, трохи затримали справи.

— Не маю претензії, пане генерал,— стримано відповів Рябокінь.

Улагай пройшов до столу, важко сів на табуретку й мовчки дивився на свого начальника штабу. Обличчя генерала пожовкло, осунулось. Під чорними очима набухли мішки. На скроні билася синя жила, і за кожним разом у такт їй здригалася чорна дуга брови.

— Пане полковнику, як у нас на фронті?

— Без перемін, генерале.

— Точніше

Сіроштан похапцем поклав перед ним карту, пояснював:

— Генерал Бабієв та Буряк стримують навалу червоних під Тимошівською. Відходять, але повільно. Полковник Татарка люто б'ється проти рейду Остапа Дикуна в Новобалківський. Ще не вдалося розбити Дикуна, Генерал Казанович тримає позиції проти станиці Слов'янської. Там тихо. Гірко у станиці Гривенській. Генералові Науменку не вдається ліквідувати червоний десант. Він просить допомогти.

— Так якого чорта не шлете?! — закричав Улагай. — Не втримаємо Гривенської — усе пропало! Червоні всю надію покладають на Гривенську. Вони нам ніж до горла приставили. Ми не зможемо евакуювати військо до Криму. Червоні розпотрошать усіх. Загонять у плавні на загибель. Вислати допомогу в Гривенську й у Новобалківську проти Дикуна.

— Кого послати, пане генерал?

— Казановича. Всі частини Казановича. Негайно.

— Зараз дам наказ, — сказав Сіроштан і вибіг з намету,

Улагай заходився щось нотувати, і Рябоконю здалося, що про нього забули. Але генерал раптом заговорив:

— Пане сотнику, ви, я певен, розумієте, що ми відходимо до Криму?

Рябокінь бачив, як важко Улагаєві визнати, що білі не відходять до Криму, а втікають.

— Звичайно, пане генерал.

— Ми не назавжди покидаємо Кубань, пане сотнику. Повернемося. І тоді вже навічно.

— Дай боже...

— Це буде, — твердо вимовив Улагай. — Тому ми вирішили залишити на Кубані людину, яка змогла б заважати більшовикам зміцнювати свої порядки, комуністичний лад. Ця людина повинна об'єднати навколо себе справжніх козаків та підготувати грунт для нашого повернення. Ми вирішили, що такою людиною можете бути лише ви, пане сотнику.

Рябокінь підвівся, кашлянув:

— Але, пане генерал, мій чин малий задля цього. Полковник Татарка більш здібний.

Улагай спохмурнів:

— Недовго і вам зосталося до полковника, а Татарка у війську потрібен. І, крім того, ніхто так не знає плавнів, як ви. Ви і повинні стати мечем божим на Кубані. Паліть, ріжте, мордуйте все, що пахне комунією... У разі, коли нам доведеться залишити Крим, то із Константинополя вашою діяльністю буду керувати я. Пропозиція влаштовує вас?

Рябокінь не квапився з відповіддю, й це нервувало Улагая. Очі йому стали наливатися гнівом. Рябокінь спитав:

— Скільки часу доведеться чекати на вас?

— Зовсім мало, сотнику. Думка світової громадськості сходиться на тому, що комуністи недовго будуть господарювати.

До намету зайшов полковник Сіроштан. Показуючи телеграфну стрічку, промовив:

— Генерал Казанович усю кінноту послів на Гривенську.

— Добре, — схвалив Улагай. — Зараз видайте документи сотнику Рябоконю.

— Які такі документи, пане генерал? — запитав Рябокінь.

— Всі, які вам потрібні, які допоможуть проникнути до тилів червоних.

— Пане генерал, мені ніякі документи не потрібні. Я знайду до їхніх тилів свої шляхи. — І суворо запитав: — Де я візьму кошти?

— Це передбачено, але забув сказати... Гроші вам постачатиме Кулик. — Улагай підвівся, пройшовся по намету. Потім круто повернувся до Рябоконя.— Розкажіть, як усе- таки міркуєте" пробратися до тилів червоних? Фронт перейти неможливо. Може, вас перекинути літаком?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Живі зустрінуться»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Живі зустрінуться» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Живі зустрінуться»

Обсуждение, отзывы о книге «Живі зустрінуться» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x