Люсі Мод Монтгомері - Будинок Мрії Енн

– Не знаю; але якщо Капітан Джим тримає тут привидів, то я почну носити сюди з собою холодну зброю. Він не моряк, хоч тоді б ще можна було якось зрозуміти його зовнішній вигляд; він, напевно, з того боку гавані. Дядько Дейв каже, що ви там мають кількох диваків.

– А я думаю, що дядько Дейв трохи упереджений. Бо, знаєш, всі люди з того боку гавані, які ходять до церкви, здаються дуже милими. Ой, Гілберте, дивися, яка краса!

Маяк Чотирьох Вітрів був збудований на вершині скелі з червоного піщаника, яка виступала над затокою. З одного боку простягався берег сріблястого піску; з іншого – червоні скелі, які круто здіймалися над бухтами. Це узбережжя знало магію й таємниці шторму та зірок. Над такими узбережжями панує дух самотності. Ліси ніколи не самітні – вони повняться шепотом, жестами, дружнім життям. Але море – велична душа, яка вічно стогне про якийсь великий смуток, яким не може поділитися, і через який замикається в собі на цілу вічність. Ми ніколи не зможемо проникнути в його нескінченну містерію – ми можемо тільки гадати, зачаровані, у благоговінні, на його краю. Ліси кличуть нас сотнями голосів, але море має тільки один голос – могутній голос, який топить таші душі у своїй величавій музиці. Ліси – людські, але море належить архангелам.

Енн з Гілбертом застали дядька Джима на лавці надворі біля маяка, який саме додавав останні штрихи до іграшкової шхуни майстерної роботи. Він підвівся й запросив їх до свого помешкання зі своєю делікатною, неусвідомленою ввічливістю, як так йому пасувала.

– Сьогодні видався гарний день, пані Блайт, а тепер він став ще кращим. Хоче трохи посидіти надворі, поки горить світло? Я якраз закінчив цю іграшку для свого племінника, Джо, він живе в Глені. Спочатку я йому пообіцяв її зробити, а потім пошкодував, бо його матері це не сподобалося. Вона боїться, що він згодом захоче стати моряком, і не хоче заохочувати в ньому такі пориви. Але що я міг вдіяти, пані Блайт? Я ж йому пообіцяв, як на мене, дуже підло порушувати обіцянку, дану дитині. Ходіть, сідайте. Година швидко пролетить.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.