Меґ Кебот - Щоденники принцеси

— Так, добре. Буде весело.

Потім Джош сказав щось про те, як він мене забере і перед танцями ми повечеряємо. Але я ледве його чула. Тому що в моїй голові щось кричало:

«Джош Ріхтер щойно запросив тебе на побачення. Джош Ріхтер щойно запросив ТЕБЕ на побачення. ДЖОШ РІХТЕР ЩОЙНО ЗАПРОСИВ ТЕБЕ НА ПОБАЧЕННЯ!!!!»

Я думала, що померла й опинилася на небесах. Це таки сталося. Це нарешті сталося: Джош Ріхтер нарешті зазирнув мені в душу. Він зазирнув мені в душу і за плоскими грудьми побачив мене справжню. І ВІН ЗАПРОСИВ МЕНЕ НА ПОБАЧЕННЯ.

Потім продзвенів дзвоник, і Джош пішов, а я стояла мов прикипіла, доки Ларс не вщипнув мене за руку.

Не знаю, чого Ларс до мене присікується. Він же не мій особистий секретар.

Але слава Богу, що він опинився там, бо тоді я ніколи б не дізналася, що Джош заїде по мене завтра ввечері о сьомій. Треба навчитися не впадати в ступор, коли він запросить мене наступного разу, інакше я ніколи не звикну ходити на побачення.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ (Я ЩЕ ЖОДНОГО РАЗУ НЕ БУЛА НА ПОБАЧЕННІ, ТОМУ НЕ ДУЖЕ ЗНАЮ, ЩО РОБИТИ):

1. Роздобути сукню.

2. Зробити зачіску.

3. Відновити нігті (припинити гризти накладні).

Як на мене, Лілі Московіц надто вже загнула кирпу. Спершу вона не хоче зі мною спілкуватись. Потім, коли вона врешті-решт робить мені таку честь і розмовляє зі мною, то лише ще більше мене критикує. Яке вона має право, я вас питаю, говорити погано про хлопця, який піде зі мною на танці, присвячені розмаїттю культур? Вона ж сама йде з Борисом Пельковським . З Борисом Пельковським . Може, він музичний геній і все таке, але ж він Борис Пельковський .

Лілі каже:

— Ну, принаймні я знаю, що Борис не відскочив до мене рикошетом.

Вибачте. Джош теж до мене рикошетом не відскочив. Поки він запросив мене на побачення, минуло цілих шістнадцять годин відтоді, як вони з Ланою порвали.

Лілі така:

— До того ж Борис не вживає наркотики .

Чесно кажучи, як на таку розумницю, Лілі надто вірить у різні плітки та чутки. Я спитала в неї, чи бачила вона сама коли-небудь, щоб Джош уживав наркотики, а вона подивилася на мене із саркастичною посмішкою.

І справді, якщо замислитися, немає жодних доказів того, що Джош вживає наркотики. Він справді зависає з людьми, які їх уживають, але ж, слухайте, Тіна Хакім Баба теж зависає з принцесою, і це не робить принцесою її.

Але Лілі цей мій аргумент не переконав, і вона сказала:

— Ти все перебільшуєш. А коли ти перебільшуєш, Міє, це означає, що ти хвилюєшся.

Я зовсім не хвилююся. Я йду на найкрутіші танці осіннього семестру з найгарнішим і найчуйнішим хлопцем школи, і хто б що там сказав чи зробив, це не погіршить мого хорошого настрою.

Тільки мені трохи дивно бачити, що Лана така сумна, а Джош такий до цього байдужий. Сьогодні за обідом він зі своїм почтом сидів біля мене й Тіни, а Лана зі своїм — з іншими дівчатами з групи підтримки. Це було так дивно . До того ж ні друзі Джоша, ні він сам не заговорили ані до мене чи до Тіни. Вони розмовляли між собою. Тіні було байдуже, а от мені ні. Особливо коли Лана так відчайдушно намагалася не дивитися в бік нашого столика.

Тіна не сказала нічого поганого про Джоша, коли я сповістила їй новину. Вона була дуже рада і сказала, що сьогодні, коли я в неї ночуватиму, ми зможемо поміряти різні сукні й поекспериментувати із зачісками, щоб побачити, що найкраще підійде на завтрашній вечір. Нехай з моїм волоссям не дуже поекспериментуєш, а от з її можна було б щось зробити. Взагалі-то Тіна майже така рада за мене, як я сама. Хто б міг подумати, що вона підтримає мене набагато більше, ніж Лілі. Вона якраз саркастично запитала:

— І куди це він поведе тебе на вечерю? До кафе «Харлей-Девідсон»?

— Ні, — відповіла я теж дуже саркастично, — в «Таверну на Грін [31] «Таверна на Грін» — ресторан у Центральному парку в Нью-Йорку. ».

Лілі пхикнула:

— Як оригінально.

Гадаю, наша суперзірка Борис веде її кудись у Гриніч-Вілідж.

Потім Майкл, що весь цей час був досить спокійним (як на нього), подивився на Ларса і через увесь клас гукнув:

— Ви теж ідете?

Ларс відповів:

— Так.

І вони подивилися один на одного таким особливим поглядом, яким іноді обмінюються хлопці, коли вони знають якийсь секрет. Знаєте, у шостому класі нас, дівчат, загнали до однієї кімнати і змусили дивитися відео про те, як у жінок проходять місячні. Б’юся об заклад, що коли нам показували це відео, хлопці бачили фільм про те, як дивитися один на одного цим особливим поглядом.