Меґ Кебот - Щоденники принцеси

— Міє, чи я правильно тебе зрозуміла?

Я повторила, що не збираюся вибачатися. Моє серце ледь не вистрибувало з грудей. Мені не хотілося нікого виводити з себе, а особливо директорку Гупту, яка може добряче-таки настрахати, коли захоче. Я спробувала уявити її у чоловічих спортивках. Не подіяло. Я все одно її боялася.

Але я не буду вибачатися перед Даною. Не буду.

Однак директорка Гупта не розгнівалася. Вона стурбувалася. Гадаю, саме такими мають бути вчителі. Вони мають турбуватися за тебе. Директорка мені:

— Знаєш, Міє, коли Лана на тебе поскаржилась, я була дуже здивована. Зазвичай мені доводиться викликати сюди Лілі Московіц. Але я ніколи не думала, що колись побачу тут тебе. Через навчання — можливо, але тільки не через дисципліну. Знаю, ти не дружиш із алгеброю. Але я не пригадую, щоб у тебе колись були проблеми з дисципліною. І тому змушена запитати, Міє… у тебе все гаразд?

Хвилину я дивилася їй в очі.

«У тебе все гаразд»? У мене все гаразд ?

Хмм, зачекайте хвильку, дайте подумати… моя мама зустрічається з учителем алгебри, а саме в ній я нуль; моя найкраща подруга мене ненавидить; у мене немає грудей; а ще мене не так давно ощасливили звісткою, що я принцеса Женовії.

— Звісно, — відповіла я директорці Гупті, — все гаразд.

— Точно, Міє? Бо мене не полишає думка, що все це трапилося через якісь проблеми, що тебе щось турбує… Може, вдома щось трапилось?

За кого вона мене має? За Лану Вайнбергер? Думаєте, я зараз візьму і почну жалітися на всі свої неприємності? Розмріялися, пані директорко Гупта. Плюс до всього — моя бабуся в місті, а тато щодня платить мені 100 баксів за те, щоб я вчилася у бабусі, як бути принцесою. До того ж у неділю я наштовхнулася на містера Джаніні в себе на кухні, і, крім сімейних трусів, на ньому нічогісінько не було. Що ще вас цікавить?

— Міє, — сказала директорка Гупта, — я хочу, щоб ти знала: ти особлива людина. В тебе є багато прекрасних рис характеру. І Лана Вайнбергер тобі нічим не загрожує. Нічим.

Ну гаразд. Якщо зважити на те, що вона найгарніша, найпопулярніша дівчина в класі й зустрічається з най- гарнішим і найпопулярнішим хлопцем школи, то ваша правда, директорко Гупта. Лана Вейбергер мені аж ніяк не загрожує. І це вона, яка не пропускає нагоди мене привселюдно принизити. Не загрожує? Мені ? Ха!

— Знаєш, Міє, — сказала директорка Гупта, — я переконана: якби ти поспілкувалася з Ланою ближче, ти б зрозуміла, що вона дуже хороша дівчина. Така, як ти.

Еге ж. Ну геть як я.

Я була така засмучена, що не втрималася і розповіла про все це Grandmère на нашому уроці мовлення. Як не дивно, вона мені поспівчувала.

— Коли мені було стільки років, скільки тобі, — сказала Grandmère, — у нашій школі була така сама дівчина, як ця Лана. Її звали Женев’єв. Вона сиділа за мною на географії. Женев’єв брала кінчик моєї коси і вмочала його в чорнильницю, і коли я підводилася, у мене вся сукня була в чорнилі. Але вчителька ніколи не вірила, що Женев’єв робила це навмисно.

— Справді? — вражено запитала я.

І в тієї Женев’єв стало мужності так вчинити! Я ніколи не зустрічала нікого, хто наважився б устругнути щось подібне з моєю бабусею.

— І що ж ти зробила?

Grandmère злісно засміялася і відповіла:

— Та нічого.

Не може бути, щоб бабуся нічого не зробила у відповідь. Недарма ж вона так сміється. Але хоч як я її діймала, Grandmère не зізналася, якою була її помста тій Женев’єв. Думаю, може, вона її вбила.

Що ж, усе може бути.

Але, гадаю, мені не слід було так їй надокучати, бо вона наказала мені заткнути пельку і дала мені контрольну роботу! Я не жартую!

Контрольна виявилася важкою. Я прикріпила її тут, у щоденнику, бо отримала 98 відсотків правильних відповідей. Grandmère каже, що я дуже довго її писала.

Контрольна Grandmère

В ресторані. Що робить жінка зі своєю серветкою, коли підводиться і йде до дамської кімнати?

Якщо це чотиризірковий ресторан, серветку треба віддати офіціанту, який стрімголов кидається до тебе, щоб допомогти відсунути стілець. А якщо це звичайна забігайлівка, тоді ніякий офіціант до тебе не підбіжить, і ти маєш покласти серветку на порожній стілець.

За яких обставин можна фарбувати губи на людях?

Ні за яких.

Які головні ознаки капіталізму?

Приватна власність на основні засоби виробництва і розподілу та обмін товарами, який базується на ринкових операціях.

Яка найбільш правильна відповідь чоловікові, що освідчується тобі?