Меґ Кебот - Щоденники принцеси

Після сніданку мама й містер Джаніні запрошували мене піти з ними до Центрального парку, бо надворі так хороше і пташки співають. Але я сказала, що мені ще треба робити багато домашки. Майже так воно й було. Мені справді треба було робити домашку — містер Джі знає це як ніхто — але не так уже й багато. Я просто не хотіла гуляти з цією парочкою. Це схоже на те, як у сьомому класі Шаміка почала зустрічатися з Ероном Бен-Саймоном. Тоді вона просила нас ходити з ними в ьсіно і всюди, бо тато не дозволяв їй гуляти з хлопцями самій (навіть з таким хлопцем, як Ерон Бен-Саймон, який і мухи не скривдить і чия шия завтовшки з мою руку). Але коли ми з нею ходили, вона на нас зовсім не зважала, от у чім річ. Ті два тижні, поки вони зустрічалися, з Шамікою просто розмовляти було неможливо, бо вона могла говорити лише про свого Ерона.

Не те щоб мама весь час говорила про містера Джаніні. Вона не така. Але в мене було таке відчуття, що, якщо я піду з ними гуляти до Центрального парку, то побачу, як вони цілуються. Звісно, я не вважаю, ніби поцілунки — це щось погане, коли їх, наприклад, по телеку бачиш. Але якщо твоя мама цілується з учителем алгебри, то…

Ну, ви розумієте, про що я, правда?

ПРИЧИНИ, З ЯКИХ Я МАЮ ПОМИРИТИСЯ З ЛІЛІ:

1. Ми дружимо ще з дитсадка.

2. Одна із нас має бути розумнішою і зробити перший крок.

3. Вона мене смішить.

4. З ким тепер я обідатиму?

5. Я за нею сумую.

ПРИЧИНИ, З ЯКИХ Я НЕ МАЮ МИРИТИСЯ З ЛІЛІ:

1. Вона завжди вказує мені, що робити.

2. Вона вважає, що все знає.

3. Лілі сама почала, тому сама нехай і вибачається.

4. Я ніколи не досягну самопізнання, якщо завжди поступатимусь своїми переконаннями.

5. А що як я вибачуся, а вона ВСЕ ОДНО не захоче зі мною розмовляти????

Я щойно увімкнула комп’ютер, щоб знайти в інтернеті якусь інформацію про Афганістан (мені потрібно написати доповідь на урок світових цивілізацій про поточні події), а потім побачила, що хтось без упину посилає мені повідомлення. Я дуже рідко отримую багато повідомлень, тому мені стало цікаво.

І тут я побачила, від кого вони були: КрекКінг.

Майкл Московіц? Що йому треба?

Ось що він написав:

КрекКінг : Гей, Термополіс. Яка муха тебе вчора вкусила? У тебе негаразд із головою чи що?

У мене? З головою???

ТовстЛуї : Щоб ти знав, у мене з головою все гаразд. Я втомилася від того, що твоя сестра завжди командує мною. І взагалі це не твоя справа.

КрекКінг : Чому ти така лиха? Звісно, це моя справа. Це ж я з нею живу, розумієш?

ТовстЛуї : А що? Вона про мене щось говорить?

КрекКінг : Ще б пак.

Повірити не можу, що вона про мене говорить. І напевне вже нічого хорошого вона про мене не скаже.

ТовстЛуї : І що вона говорить?

КрекКінг : Я думав, це не моя справа.

Яка я рада, що в мене немає брата.

ТовстЛуї : Не твоя. То що вона про мене говорить?

КрекКінг : Що вона не знає, що з тобою останнім часом діється, але відтоді, як до тебе приїхав тато, ти поводишся, мов очманіла.

ТовстЛуї : Я? Мов очманіла? Нехай на себе подивиться. Це вона мене завжди критикує. Мене це вже до печінок дістало!! Раз вона хоче бути моєю подругою, то чому не може сприймати мене такою, яка я є???

КрекКінг : А чого так кричати?

ТовстЛуї : Я не кричу!!!

КрекКінг : Якщо ти ставиш зайві знаки оклику в он-лайні, це означає, що ти кричиш. До того ж не лише вона тебе критикує, а й ти її. Вона каже, що ти не підтримуєш її бойкот проти гастроному «Хо».

ТовстЛуї : Ну, тут вона права. Не підтримую. Це тупо.

Тобі не здається, що це тупо?

КрекКінг : Звісно, тупо. Ти й досі нуль в алгебрі?

Це було наче грім з чистого неба.

ТовстЛуї : Гадаю, що так. Але якщо врахувати, що сьогодні в нас ночував містер Джі, може, він зжалиться наді мною і витягне мене на трійку. А що?

КрекКінг : Що? Містер Джі у вас ночував? У вас вдома?

Як це було?

Навіщо я йому це сказала? Завтра вся школа буде знати. Можливо, містера Джі звільнять! Не знаю, чи дозволено вчителям зустрічатися з мамами їхніх учнів. Навіщо я сказала це Майклові?

ТовстЛуї : Жахливо. Але потім він ніби віджартувався, і все було добре. Не знаю. Мені, мабуть, слід було більше злитися, але коли мама така щаслива, це дуже важко.

КрекКінг : Твоя мама могла б вибрати і когось гіршого за містера Джі. Уяви, якби вона зустрічалася з містером Стюартом.

Містер Стюарт викладає охорону здоров’я. Він вважає себе подарунком з небес для кожної жінки. В нас його предмету ще не було, бо охорону здоров’я викладають лише у випускному класі. Але навіть я знаю, що не можна ходити близько до столу містера Стюарта. Варто наблизитися, як він одразу вхопиться за тебе і почне терти тобі плечі, наче хоче зробити тобі масаж, а насправді він так перевіряє, носиш ти бюстгальтер чи ні.