Меґ Кебот - Щоденники принцеси

Але я не боюся. Норман таки не дружить з головою, але він не здатний когось образити. Навіть якби в нього був кулемет. А його такий божевільний, як Норман, може запросто придбати в цій країні завдяки законам, які дозволяють купувати зброю всім і всюди. Як пише на своєму сайті Майкл Московіц, це призведе до повного краху демократії.

Але мама на все це не купилася, вона сказала:

— Міє, я, звісно, розумію, що ти хочеш допомогти своїй подрузі в цей важкий для неї період життя, але вдома на тебе чекають більш важливі обов’язки.

Я така:

— Які обов’язки? — бо думала, що вона має на увазі котячий туалет, який я вже два дні не виносила.

Вона мені:

— Обов’язки перед твоїм батьком і мною.

Я тут і сіла. Обов’язки? Обов’язки? І це вона говорить мені про обов’язки? Коли вона востаннє думала про те, щоб завезти до пральні білизну, а потім ще й забрати її звідти? Коли вона востаннє згадувала, що треба купити ватні палички чи туалетний папір або молоко?

І невже їй за чотирнадцять років мого життя ніколи не спадало на думку сказати мені, що я якась там принцеса Женовїі???

І вона ще говорить мені про обов’язки?

ХА!!!

Я ледь не кинула слухавку. Але поряд стояла Лілі й тренувалася бути адміністратором театру: вмикала і вимикала світло у вестибюлі школи. Я пообіцяла їй не поводитися нерозважливо, а якби я кинула слухавку, то саме так і повелася б, тому я сказала мамі терплячим тоном:

— Не хвилюйся, мамо, я не забуду заїхати до господарчого магазину «Женовіз» по дорозі додому і купити нові мішки для пилососа.

І лише потім я кинула слухавку.

ДОМАШКА

Алгебра: задачі 1–12, стор. 119.

Англійська: план.

Світ, цивіліз.: питання після розділу 4.

Т і О: нічого.

Французька: вживання avoir в заперечних реченнях, чит. уроки з першого по третій, pas de plus .

Біологія: нічого.

Чому мені завжди так весело ночувати в Лілі? Не те щоб у них було таке, чого немає у нас. У нас є навіть кращі речі. У Московіців усього кілька кіноканалів, а в нас, через те що я погодилася на акційну пропозицію кабельного телебачення «Тайм Ворнер», є які хочте канали: і «Сінемакс», і «НВО», і «Шоутайм», і купила я цей пакет супердешево — 19,99 долара на місяць.

Плюс до того, за нашими сусідами краще шпигувати, наприклад, за Ронні, який раніше був Рональдом, а тепер зветься Ронет. У нього весь час відбуваються вечірки. Або за парочкою кощавих німців, які постійно ходять у чорному, навіть улітку, і ніколи не закривають штори. На П’ятій авеню, де живуть Московіци, немає на кого дивитися: лише ще одна багатенька сімейка психоаналітиків з дітьми. Чесно кажучи, крізь вікна Московіців нічого цікавого не побачиш.

Але чомусь щоразу, коли я ночую тут, навіть якщо ми з Лілі тільки те й робимо, що весь вечір стирчимо на кухні і доїдаємо макарони, що залишилися після Рош-Гашана [18] Рош-Гашан — єврейський Новий рік. , мені завжди тут так добре. Може, це через Маю, їхню служницю-домініканку. Вона ніколи не забуває купити апельсиновий сік. І завжди пам’ятає, що я не їм м’ясо. А іноді, коли Мая знає, що я залишаюся на ніч, то замовляє в «Балдучі» овочеву лазанью замість м’ясної, спеціально для мене. Отак вона зробила і вчора.

А може, це через те, що в холодильнику Московіців ніколи не знайдеш запліснявілої їжі. Мая викидає все, що хоча б на день вийшло за термін придатності. Навіть сметану, яку ще не відкривали. Навіть невідкриті банки з «Табом».

І доктор Московіц ніколи не забуває заплатити за електрику. Електрична компанія ніколи не вимикала їм світло посеред кіномарафону фільму «Зоряний шлях».

І мама Лілі завжди розповідає про щось звичайне, наприклад, які кльові колготки від Кельвіна Кляйна вона купила в магазині «Берґдорфс».

Не те щоб я не любила свою маму. Я її дуже люблю. Просто я б хотіла, щоб вона поводилася більше як мама, а не як художниця.

Я б хотіла, щоб і мій тато був більше схожий на тата Лілі, який завжди хоче нагодувати мене омлетом, бо вважає, що я надто кощава, і який ходить удома в старих-старих, ще інститутських, спортивних штанях, коли йому не треба їхати до офісу когось аналізувати.

Доктор Московіц ніколи б не одяг костюм о сьомій ранку.

Не те щоб я не любила свого тата. Я просто не розумію, як він допустив, щоб таке сталося. Він завжди такий організований. Як він допустив, щоб з нього зробили князя ?