Меґ Кебот - Щоденники принцеси

Потім Майкл запитав мене, чи переспала б я з Джошем Ріхтером, і я сказала, що треба подумати. Втрата цноти — дуже важливий крок, і ти маєш зробити це з правильною людиною, а інакше до кінця життя ходитимеш на заняття «Для тих, кому за сорок» і «Клубу самотніх», які веде доктор Московіц. Тому, трохи це обміркувавши, я сказала, що переспала б з Джошем Ріхтером, якби:

1. Він прозустрічався зі мною принаймні рік.

2. Він поклявся кохати мене вічно.

3. Він повів би мене на Бродвей на «Красуню й Чудовисько» і не сміявся б на ньому.

Майкл сказав, що перші два пункти цілком реальні. Але, якщо я зажадаю, аби мій хлопець виконав третю вимогу, то залишуся незайманою ще дуже-дуже довго. Він сказав, що, коли в хлопця є хоча б грам чоловічого гормону тестостерону, його знудить на Бродвеї від «Красуні й Чудовиська». Але тут Майкл промахнувся, тому що мій тато однозначно має тестостерон — одне ж яєчко в нього залишилося — і його ніколи не вивертає від цього мюзиклу.

Потім Лілі запитала в Майкла, кого б він обрав: мене чи Лану Вайнберґер, а він відповів: «Звичайно, Мію», але я впевнена, що він сказав це тому, що я була в кімнаті, й він не хотів плювати мені в обличчя.

Мені б не хотілося, щоб Лілі продовжувала.

Але вона не заспокоїлася, їй кортіло дізнатися, кого Майкл обере: мене чи Мадонну, або мене чи Баффі — винищувачку вампірів (я перемогла Мадонну, але Баффі запросто виграла в мене).

А потім Лілі захотілося знати, кого я виберу: Майкла чи Джоша Ріхтера. Я вдала, що глибоко замислилася, коли раптом, на моє щастя, додому заявилися Московіци-батьки і почали гримати на нас за те, що ми впустили до їхньої кімнати Павлова і їли попкорн у ліжку.

Пізніше, коли ми з Лілі прибрали попкорн і пішли до її кімнати, вона знову запитала мене, кого б я обрала: Джоша Ріхтера чи її брата, і я сказала, що Джоша Ріхтера, тому що Джош Ріхтер — найгарячіший хлопець у всій школі, а може, й у всьому світі. Я по вуха у нього закохана, і не тільки через те, що його біляве волосся іноді спадає йому на очі, коли він нахиляється взяти щось зі своєї шафки, а тому що я знаю, що за цією грубуватістю криється чуйна й ніжна людина. До речі, він справді сказав мені «Привіт» тоді, в «Біджелоуз».

Але не виключаю, що якби справді був кінець світу, то я обрала б Майкла, хоч він і не такий гарячий, але принаймні мені з ним весело. Гадаю, що в кінці світу гумор не завадить.

Плюс до того, звісно, Майкл просто красень, коли він без сорочки.

І якби дійсно був кінець світу, Лілі б уже померла і ніколи не дізналася, кого ми з її братом народимо.

Я б ніколи не хотіла, щоб Лілі довідалася, якої я думки про її брата. Вона б подумала, що це дивно.

Навіть більш дивно, ніж те, що я виявилася принцесою Женовії.

Йдучи від Лілі, я всю дорогу хвилювалася, що ж мені скажуть мама й тато, коли я прийду додому. Раніше я завжди їх слухалася. Чесно кажу, завжди.

Ну, взагалі-то був один випадок, коли ми з Лілі, Шамікою та Лінг Су пішли дивитися фільм Крістофера Слейтера, але врешті-решт вирішили піти на фільм «Шоу жахів Роккі». Тоді я забула зателефонувати після фільму, який закінчився о 2:30 ночі, ми стояли на Таймз-сквер, і в нас не було грошей на таксі.

Але таке було лише раз! Я з цього винесла величезний урок, навіть мамі не довелося свердлити мені мізки. Не те щоб вона взагалі колись таке робила — я маю на увазі, свердлила мені мізки. Якби мені просвердлили мізки, хто б тоді пішов зняти гроші в банкоматі.

Але тато — це інший випадок. Він незламний у питаннях дисципліни. Мама каже: це тому, що, коли він був маленький, Grandmère, аби його покарати, зачиняла його в одній дуже страшній кімнаті в їхньому будинку.

Тепер я починаю розуміти, що той будинок, в якому жив тато, був, напевно, палац, а та страшна кімната — підземна в’язниця.

Який жах! Не дивно, що тато робить все, що йому наказує Grandmère.

У будь-якому разі, якщо тато на мене сердиться, то сердиться по-справжньому. Як тоді, коли я не пішла з Grandmère до церкви, бо відмовилася молитися Богу, який дозволяє винищувати тропічні ліси під пасовиська для корів, які пізніше стануть чвертю фунта м’яса для нетямущих мас населення, що поклоняються найзлішому злу в усьому світі — Рональду Макдональду. Тато сказав, що, якщо я не піду до церкви, він не тільки відлупцює мене як Сидорову козу, а ще й заборонить мені заходити на Майклів сайт «Крекхед»! Він заборонив мені заходити в інтернет до кінця літа. І розтрощив мій модем пляшкою з-під вина «Шатонефдю-Пап».