Валер'ян Підмогильний - Оповідання. Повість. Романи

Всі ці характеристичні риси таланту Підмогильного вид її і й на цьому гарному нарисі, що його подаємо в «Загальній бібліотеці...» (С. З—4). Оповідання було вміщено в зб.: Третя революція (Львів— Краків: Українське видавництво, 1942). Редактором цього видання був поет С. Гординський.

1987 р. «В епідемічному бараці» було опубліковано англійською мовою в антології українського радянського оповідання 20-х років «Перед бурею», яку підготувало американське видавництво «Ардіс» (З американської україніки//Літ. Україна. — 1988. — 4 серп.).

Оповідання надруковано у вид.: Підмогильний В . Місто (1989).

Рукопис не зберігся.

Подається за першодруком.

1Марш РипеЬге (італ.) — похорошшй марш,

СОБАКА

Вперше надруковано в зб.: Жовтень (Харків, 1921. — С. 34—41), виданому Всеукраїнським літературним комітетом художнього сектора Головполітосвіти УРСР до четвертих роковин Жовтневої соціалістичної революції. Збірник проголошувався позагруповим. Його організатори М. Хвильовий, В. Сосюра і М. Йогансен у зверненні «Нашому універсалі до робітництва і пролетарських митців українських» запевняли, що не належить до «жодної групи існуючих шкіл і напрямків літературних» (С. 1). Своє завдання вони вбачали у проголошенні «ери творчої пролетарської поезії справжнього майбуття» і закликали до своїх лав «розпорошені творчі одиниці робітництва» (С. 2), Серед авторів, крім підписаних під універсалом, були В. Поліщук, Г. Шку-рупіи, О. Слісаренко, М. Івченко, Я. Мамонтов, В. Коряк, С. Пили-пенко та інші. З прозових творів найпомітнішим було оповідання

В. Підмогильного.

Написано 1920 р. Оповідання ввійшло до зб.: «Військовий літун» (1924), «Проблема хліба» (1927, 1930). Уривки з нього друкувалися в хрестоматіях 20-х років (Єгорова Л., Павловський В ., Чепіга Я. Боротьба та будівництво: Рухома хрестоматія української сучасної літератури.—Харків: ДВУ, 1929. — Т. 2.—Вип. 3). Твір вміщено в кн.: Третя революція (Львів — Краків: Українське видавництво,

1942) та у вид.: Підмогильний В . Місто (1989).

Рукопис оповідання не знайдено.

Подається за першодруком.

1Кант Іммануїл (1724—1804)—німецький філософ, основоположник класичного німецького ідеалізму. Основна риса філософії Канта — поєднання в ній протилежних напрямів — матеріалізму та ідеалізму.

2Ніцше Фрідріх (1844—1900) — німецький філософ-ідеаліст. У своїх творах оголосив об’єктивний світ і його закономірності ілюзією, на місце розуму поставив волю, інстинкт та інтуїцію.

3Декарт Рене (1596—1650)—французький філософ, фізик, математик і фізіолог. Основною рисою світогляду вченого був дуалізм. Виходячи з тези: «Я мислю, отже, існую», виводив буття матеріального світу з мислення.

4Будда (букв, з синскритської — просвітлений) — у буддизмі істота, що нібито досягла найвищої святості.

6Арістотель (384—322 до н. е.) — старогрецький філософ і вчений. Глибоко розробляв питання діалектики, логіки, створив вчення про категорії. Критикував ідеалізм Плагона.

ПРОБЛЕМА ХЛІБА

Вперше надруковано в журн.: Нова Україна (1923. — № 4.—

С. 48—56). Це був «місячник письменства, мистецтва, науки і громадського життя» за редакцією В. Винниченка та М. Шановала, що виходив

о 1922 — 1925 рр. при видавництві «Нова Україна» (Прага — Берлін).

В емігрантському журналі «Нова Україна» (1923.— Яз 1—2) під рубрикою «Хроніка. Україна. Культурне життя» повідомлялося: «З літературних новин слід відзначити музичну поему Павла Тичипи «Сковорода», про яку Меженко зазначає, що вона трохи академічного характеру, Валеріян Підмогильний дав багато оповідань («Щоденник поета», «Комуніст»)...» (С. 222). Є підстави гадати, що заголовком «Щоденник поета» первісно й позначалося оповідання «Проблема хліба». Адже воно написане саме у формі щоденника голодуючого студента, а рядок «...я навіть написав на честь пиріжечків прекрасний сонет» підтверджує, що ліричний герой — поет.

Як уже зазначено в примітках до оповідання «В епідемічному бараці», твори В. Підмогильного друкувалися за кордоном. У журналі «Нова Україна» (1923. — № 1—2) був надрукований цикл «Повстанці» з чотирьох новел. Зрозуміло, що це стало літературно-політичною сенсацією, і радянська преса не могла на таке не відреагувати. У журналі «Червоний шлях» (1923. — № 2) з’явилася оглядова стаття «Художній матеріал в «Новій Україні» Стефана Кароля (М. Хвильового), де закордонні публікації В. Підмогильного були піддані критиці, хоча й визнавалася їх художня вартість.

У цьому ж номері «Червоного шляху» (с. 281) було вміщено лист В. Підмогильного до редакції журналу з поясненням ситуації, що виникла навколо його імені. Наводимо його повністю з приміткою від редакції: