Валер'ян Підмогильний - Оповідання. Повість. Романи

У кінці тому пояснюються маловживані та незрозумілі слова і вирази.

Упорядник висловлює подяку Г. П. Кочуру, Є. О. Поповичу,

В. О. Шевчуку, І. Я. Гончару та співробітникам Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва УРСР за допомогу в роботі над виданням.

ДОБРИЙ БОГ

Вперше надруковано в зб.: Твори.—Т. 1 (Катеринослав, 1920.—

С. 118—144). Написано влітку 1918 р. на Собачому Хуторі під Катеринославом після закінчення В. Підмогильним Катеринославського реального училища. Тут же ним тоді написані оповідання «Пророк» та «Гайдамака».

Це перша кишенькового формату книжка молодого письменника, до якої увійшло дев’ять оповідань: «Старець», «Ваня», «Важке пи* тання», «Пророк», «Гайдамака», «Добрий Бог», «На селі», «На іменинах», «Дід Яким». Книжка видана під № 63 серії красного письменства «Українського видавництва в Січеславі». Перед тим у цій серії видрукувано «Кобзар. Повний» Т. Шевченка, кілька видань творів Д. Маміна-Сибіряка, переклади зарубіжної літератури («Казки» О. Уайльда) тощо. Та особлива увага надавалася творам, що будили національну свідомість читача. Так, понад десять випусків серії відводилося популярним на початку 20*х років невеликим за обсягом історичним оповідям А. Кащенка: «Оповідання про славне військо низове запорожське», «Під Корсунем», «Над Кодацьким порогом», «На руїнах Січі» тощо.

На книжці «Твори. — Т. 1» місце видання па титульних сторінках позначено і Катеринослав, і Січеслав. Катеринослав — дореволюційна назва сучасного Дніпропетровська. А що означає «Січеслав»? Про це знайдемо редакційне пояснення на сторінках збірника «Вир революції», який вийде за рік після першої збірки оповідань В. Підмогильного в тому ж Катеринославі: «Чому Січеслав, а не Катеринослав? А тому, що вже пора нам перестати славити розпутного ката українського народу, царицю Катерину II, назвою міста нашого, славити ту, яка разом з «першим, що розпинав нашу Україну», «другая доконала вдову сиротину» (Т. Шевченко). Гадаємо, що назва Січеслав, яка потрохи прищеплюється в громадянстві до Катеринослава, відповідає як революційно-повстанчому духові робітничо-селянської держави, бо Січ Запорозька, на землі якої стоїть наше місто, на думку Драгома-нова (правда, з тогочасними додатками епохи), була справжньою комуною, де і землі, і луки, і лови, і все здобуте, як і уклад співжиття курінями, і їжа з одного котла,— все було спільним, комунальним... А тим, до кого це відноситься, слід би було поклопотатися про офіціальну переміну назви Катеринослава на Січеслав» (Вир революції. — Катеринослав, 1921.— С. 127).

За життя автора «Добрий Бог» не входило до жодної з наступних збірок оповідань. Вміщено у вид.: Підмогильний В. Місто. — К.: Молодь, 1989.

Рукопис не зберігся.

Подається за першодруком.

1І су с Христос — легендарний засновник християнства, син божий. За біблійними переказами, Христос народився у Віфліємі (Йорданія) від «пресвятої діви» Марії. Проповідував нову віру в Палестині, за що був розіп’ятий на хресті в Єрусалимі на початку І ст. н. е. Смерть Христа трактується за легендами як спокутне жертвоприношення його за первородний гріх людський і тому Христос воскрес і вознісся на небо. З народженням Христа пов’язане нове літочислення — нова, або наша ера. День воскресіння Христа відзначається віруючими як Великдень (Пасха) і вони вітаються словами: «Христос воскрес!», а відповідають: «Воістину воскрес!».

2«Гамлет» — п’єса англійського драматурга Вільяма Шекспіра (1564—1616). Повна назва «Гамлет, принц Данський» (1601). Всесвітньо відома соціально-філософська трагедія належить до найвищих зразків трагедійного мистецтва в історії культури. Це одна з перших п’єс В. Шекспіра, перекладених українською мовою, які здійснив основоположник українського національного театру М. Старицький 1873 р. Того ж року драму поставив аматорський гурток «Громада», музику до неї написав М. Лисенко.

3«С м і т-В е с со н»—одна з поширених на початку століття англійських револьверних систем Сміта і Вессона.

4Зелений керенський. — Мається на увазі грошова одиниця (паперова асигнація), що курсувала (1917 р.) за часів Тимчасового уряду в Росії, який очолював О. Ф. Керенський.

ГАЙДАМАКА

Вперше надруковано в літературно-науковому і педагогічному збірнику «Січ» (1919. — Кн. 1. — № 59. — С. 2—15), що виходив під керівництвом професора Петра Єфремова в «Українському видавництві Січеслава». Написано влітку 1918 р. на Собачому Хуторі під Катеринославом. Вміщено у зб.: Твори. — Т. 1. — С. 91 —117. За життя автора в наступних виданнях не публікувалося. Увійшло до вид.: Підмогильний В . Місто (1989).