Тарас Кузьо - Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Україна ніколи не чинила рішучих заходів проти кримських сепаратистів, за винятком 2008–2009 років. Леонід Кучма визнавав, що російські консульства від 1994 року роздавали російські паспорти громадянам України. У 2003 році Кучма перервав закордонний візит і наказав українським військовим зупинити військове просування росіян у напрямку коси Тузла на східній околиці Криму. Кучма заявив: «[Україна] буде захищати свою територію, як належить, як передбачено в нашій Конституції» [934] Кучма, После Майдана : 399–40. . Янукович, навпаки, підтримав анексію Криму та вторгнення на схід України.

Не обмежуючись донецьким кланом, у 2006 році Янукович дозволив лідерам проросійського газового лобі приєднатися до Партії регіонів, а ставши главою держави, залучив їх до роботи у своїй адміністрації та уряді. Під час президентства Януковича газове лобі контролювало зовнішню політику через Костянтина Грищенка та Леоніда Кожару, енергетичні відносини з Москвою (Дмитро Фірташ і міністр палива Юрій Бойко) через голову адміністрації Сергія Льовочкіна [935] Зиновій Фрис. ‘Янукович не виконає обіцянок Заходові звільнити Тимошенко — Чорновіл’, Радіо Свобода , 17 жовтня 2011. . Анатолій Орел, який мав тісні зв’язки з Москвою, був призначений старшим радником президента. Тарас Чорновіл, який багато років був депутатом від Партії регіонів, назвав Фірташа, Льовочкіна, Валерія Хорошковського та Бойка «московським квартетом» [936] Чорновил: Если так пойдет дальше, то в 2015-м посадят Януковича’, ЛІГАБізнесІнформ , 24 декабря 2010. .

Західні експерти з української проблематики у більшості своїй недогледіли чи недооцінили міру поглинання й ослаблення росіянами сил безпеки України у часи президентства Януковича, а мої власні оцінки цього процесу в період «путінізації» українських силових структур свого часу зазнали критики як «перебільшення» [937] Taras Kuzio. ‘Russianization of Ukrainian National Security Policy under Viktor Yanukovych’, Journal of Slavic Military Studies , vol. 25, no. 4 (December 2012): 558–81. . Завдяки доказам, зібраним після повалення Януковича, можна констатувати, що я аж ніяк не перебільшував міри російського проникнення до сил безпеки України [938] Taras Kuzio: ‘Gas Lobby Takes Control of Ukraine’s Security Service’, Eurasia Daily Monitor , 18 March 2010; ‘Pro-Russian Old Guard Returns to Run Ukrainian Security Forces’, Eurasia Daily Monitor , 26 March 2010; Wilson, Ukraine Crisis : 142. . Проникнення агентів РФ і практика штатних сил безпеки в Криму, набраних за принципом проживання у регіоні, у подальшому посприяли анексії півострова. Про масштаб цього явища свідчить те, що навіть такі високопоставлені військові керівники, як Павло Лебедєв, колишній міністр оборони України, утекли до Криму, а контр-адмірал Денис Березовський дезертирував на бік росіян. З-поміж 18,8 тис. українських військових, які служили в Криму, лише близько 4300 залишилися вірними Збройним силам України [939] Ben Hoyle. ‘Divisions Leave Ukraine Troops in Despair’, The Times , 26 March 2014. .

Про попередника Лебедєва на посаді глави оборонного відомства Дмитра Саламатіна, який мав паспорт РФ, Сергій Лещенко пише: «Російський міністр оборони України розвалював обороноздатність збройних сил в інтересах сусіда-агресора, паралельно задаровуючи Януковича військовою технікою часів Другої світової війни. Американською технікою!» [940] Лещенко, Межигірський синдром : 146. . Лещенко мав на увазі джип «Студебекер US6–62», одне з численних старовинних авто, знайдених у палаці в Межигір’ї.

Публікація стенограми засідання РНБО від 28 лютого 2014 року підтверджує глибину державної зради, вчиненої у часи президентства Януковича [941] ‘Стенограма засідання Ради національної безпеки і оборони під головуванням в. о. Президента України, Голови Верховної Ради України О. В. Турчинова’, РНБО України , 28 лютого 2014. . Цікавими є чотири аспекти цього документу.

По-перше, це визнання масової підтримки РФ серед мешканців Криму, що не дивує, оскільки проросійські сентименти в цьому регіоні завжди були високими.

Другим є визнання чималої кількості перебіжчиків і побоювань зради серед місцевого персоналу кримських сил безпеки. Перехід більшості офіцерів та персоналу МВС, СБУ, армії та прокуратури на бік ворога є одним із найбільших актів державної зради в сучасній європейській історії. У Бахчисарайському районі Криму 80% військових, 90% прокурорів і 100% співробітників СБУ та МВС змінили за одну ніч свою присягу з української на російську [942] Shaun Walker. ‘Crimea Still Erasing Its Ukrainian Past a Year after Russia’s Takeover’, The Guardian , 13 March 2015. . Упродовж лише восьми місяців, до березня 2016 року, 30 працівників СБУ було заарештовано за корупцію та зраду [943] ‘Зa 8 місяців арештували більше 30 співробітників СБУ’, Українська правда , 29 лютого 2016. .